Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа – орган опіки та піклування виконавчого комітету Червоноградської міської ради Львівської області, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, вселення та визнання права власності й за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Львівської області від 3 листопада 2008 року,

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21 квітня 2008 року позов ОСОБА_2. задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 ідеальну частку квартири АДРЕСА_1 інша 1/2 частка цієї квартири залишена у власності ОСОБА_1 У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2. відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2. такою, що втратила право користування спірною квартирою та знято її з реєстрації за вказаною адресою.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 3 листопада 2008 року рішення суду першої інстанції в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 ідеальну частку спірної квартири скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 3 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.