Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Мазурка В.А.,

суддів: Жайворонок Т.Є.,

Перепічая В.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, комунального підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 18 серпня 2009 року,

У січні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., комунального підприємства Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько ОСОБА_8, після смерті якого залишилося спадкове майно – половина квартири АДРЕСА_1, спадкоємцями майна були він та батько померлого – ОСОБА_9 У встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини позивач подав до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини, при цьому нотаріус йому не роз’яснив, що таку заяву потрібно подати до державної нотаріальної контори. Вважаючи, що вчинив усі необхідні дії для прийняття спадщини після смерті батька, 24 травня 2004 року він виїхав до Англії, звідки повернувся лише 14 серпня 2005 року. Дізнавшись, що заяву про прийняття спадщини необхідно було подавати не приватному нотаріусу, а в державну нотаріальну контору, позивач подав заяву до Другої Полтавської державної нотаріальної контори, де її зареєстрували 25 серпня 2005 року за вхідним номером 813/22-27. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_9, спадкоємцями майна якого за заповітом є відповідачі по справі.

ОСОБА_1. просив позов задовольнити.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 8 квітня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 18 серпня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини до 18 листопада 2009 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7 ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 18 серпня 2009 року відхилити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 18 серпня 2009 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.