6-22383св08 Про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - 20.11.2009 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельні товари" (далі – ТОВ "Будівельні товари"), третя особа – ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ТОВ "Будівельні товари" на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 8 серпня 2008 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2008 року ОСОБА_2. звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 7 лютого 1996 року вона була прийнята на посаду заступника директора приватного підприємства виробничо-торгівельної фірми "Будівельні товари". 28 листопада 2000 року ПП ВТФ "Будівельні товари" перереєстроване в ТОВ "Будівельні товари" і до установчого договору були внесені зміни, згідно яких ОСОБА_2. стала власницею 50% статутного капіталу товариства. У зв’язку з перереєстрацією було внесено відповідний запис у її трудову книжку. 3 січня 2001 року загальними зборами учасників товариства було затверджено положення про дирекцію товариства (далі – Положення), яке регламентує порядок призначення, компетенцію, порядок прийняття рішення та інші питання організації діяльності дирекції. До складу дирекції входить директор та його заступник. Відповідно до п. 2.8 Положення член дирекції може бути звільнений з посади загальними зборами.

11 березня 2003 вона була звільнена з роботи на підставі п. 5 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ). Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 7 червня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 27 серпня 2004 року та ухвалою Верховного Суду України від 25 грудня 2006 року, поновлена на роботі на посаді заступника директора з 11 березня 2003 року.

В порушення вимог статуту товариства та п. 2.8 Положення її було повторно звільнено з роботи наказом від 20 лютого 2008 року за прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України) з 10 січня 2008 року. Позивачка вважала акти про її відсутність на роботі надуманими, такими, що не відповідають об’єктивним обставинам та які підписані сторонніми особами, які в товаристві не працюють.

Просила суд поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди .

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 12 травня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_2. відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 8 серпня 2008 року рішення суду першої інстанції частково скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і в цій частині ухвалено нове рішення про поновлення ОСОБА_2. на роботі в ТОВ "Будівельні товари" на посаді заступника директора з 10 січня 2008 року, стягнення на користь позивачки 3 213 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Будівельні товари" просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.