Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Іваненко Я.Л.,

та секретаря Буденка В.В.,

з участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника Львівської митниці ДФС - Тістечка Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року

у справі № 813/6431/15

за позовом ОСОБА_1

до Львівської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 03 листопада 2015 року № 874-о;

- поновити її на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Краковець";

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено повністю.

У касаційній скарзі, ОСОБА_1, не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з листопада 2005 року ОСОБА_1 проходила службу в митних органах, а з 28 жовтня 2013 року призначена на посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Краковець".

Наказом Львівської митниці ДФС від 03 листопада 2015 року № 874-о позивача звільнено з посади старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Краковець" Львівської митниці Міндоходів, відповідно до пункту 2 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з недотриманням нею вимог, пов'язаних з проходженням державної служби (недотримання правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції" (1700-18) .

Підставою для прийняття оспорюваного наказу слугувала постанова Яворівського районного суду Львівської області від 17 грудня 2014 року у справі № 460/3920/14-п, залишена без змін постановою апеляційного суду Львівської області від 30 червня 2015 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних доходів громадян, що становить 510,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України (322-08) , державна служба припиняється у разі недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 161 цього Закону.

Згідно статті 16 Закону України "Про державну службу" на державних службовців поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України "Про запобігання корупції" (1700-18) .

Статтею 161 Закону України "Про державну службу" визначено, що державні службовці зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції" (1700-18) .

Відповідно до статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення не повідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Законом України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (1700-18) не встановлено строк, протягом якого підлягають звільненню з роботи особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності дій Львівської митниці ДФС в частині прийняття оспорюваного наказу від 03 листопада 2015 року № 874-о, оскільки він прийнятий з дотриманням вимог норм чинного законодавства.

При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку проте, що в даному випадку положення статті 148 Кодексу законів про працю України застосуванню не підлягають, оскільки звільнення за пунктом 2 частини першої статті 30 Закону України "Про державну службу" є самостійною підставою припинення державної служби, а не звільненням з підстав визначених Кодексом законів про працю України (322-08) .

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі № 6-127цс12 та від 10 лютого 2015року.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .