Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах недієздатного ОСОБА_2, до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі – ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") в особі Донецької обласної дирекції, треті особи – ОСОБА_3, орган опіки і піклування Кировської в м. Донецьку районної ради, про визнання недійсними договорів поруки, застави та іпотеки за касаційними скаргами ОСОБА_1, прокурора Донецької області на рішення апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2008 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 9 листопада 2007 року між відповідачем та її чоловіком – ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого останній взяв на себе обов’язки перед кредитором-банком відповідати по усім зобов’язанням боржника ОСОБА_3. які виникають на підставі кредитного договору. Також їй стало відомо, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Префектура південно-східних слов’ян" (далі – ТОВ "Префектура південно-східних слов’ян") в особі засновника ОСОБА_2 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника текстильного відділення №1 Донецької обласної дирекції укладені договір застави основних засобів та договір іпотеки. Вважаючи їх недійсними на підставі п. 2 ст. 215 ЦК України, просила задовольнити позов.

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 17 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсними: договір поруки від 9 листопада 2007 року, укладений між текстильним відділення №1 Донецької обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2; договір застави основних засобів від 9 листопада 2007 року, укладений між ТОВ "Префектура південно-східних слов’ян" в особі засновника ОСОБА_2 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника текстильного відділення №1 Донецької обласної дирекції; договір іпотеки від 9 листопада 2007 року, укладений між ТОВ "Префектура південно-східних слов’ян" в особі засновника ОСОБА_2 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника текстильного відділення №1 Донецької обласної дирекції.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2008 року рішення районного суду скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_1, прокуратура Донецької області ставлять питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційних скарг, заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом установлено, що 9 листопада 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 011/07-188/40. На забезпечення повернення кредитних коштів з ОСОБА_2 укладено договір поруки, згідно з умовами якого останній взяв на себе обов’язок та зобов’язання перед банком відповідати в повному обсязі по зобов’язанням ОСОБА_3

9 листопада 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 011/07-188/39. На забезпечення повернення кредитних коштів з ТОВ "Префектура південно-східних слов’ян" в особі ОСОБА_2 укладено договір застави основних засобів, предметом якого є належне у власності товариства торгівельне обладнання.

Крім того, між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 011/07-188/41. На забезпечення повернення кредитних коштів з ТОВ "Префектура південно-східних слов’ян" в особі ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, предметом якого є належне товариству нерухоме майно, будівлі магазину, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул. Терешкової, буд. №22а.

Згідно з рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 3 травня 2001 року ОСОБА_2 визнаний недієздатним. Тому договір поруки, укладений між банком та недієздатною фізичною особою ОСОБА_2, є нікчемним. Враховуючи, що нікчемний правочин не є юридичним фактом цивільного права і не породжує будь-яких прав і обов’язків, визнання його недійсним судом не вимагається.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір застави основних засобів і договір іпотеки укладені між двома юридичними особами і стосується майна, яке належить на праві власності ТОВ "Префектура південно-східних слов’ян". Тому укладення зазначених договорів між ТОВ "Префектура південно-східних слов’ян" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" не свідчить про порушення прав недієздатної особи ОСОБА_2 або його опікуна, і ОСОБА_1 не має права вимагати визнання цих договорів недійсними.

При розгляді зазначеної справи апеляційним судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об’єктивно з’ясовані обставини справи та дана їм належна оцінка.

Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скаргах доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_1, прокурора Донецької області відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 11 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.