Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, прокуратури Львівської області, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності та незаконним триманням під вартою,

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 8 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 4 березня 2008 року, його визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 162 КК України, та виправдано у зв’язку з відсутністю в його діянні складу злочину. З 3 вересня 2005 року по 8 листопада 2007 року позивач перебував під вартою у Львівському слідчому ізоляторі. За час незаконного позбавлення волі ОСОБА_1. було завдано тяжких фізичних і моральних страждань. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідачів 500 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 лютого 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_1. 200 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі прокуратура Львівської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1. та стягуючи на його користь 200 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач зазнав моральних втрат унаслідок притягнення його до кримінальної відповідальності та незаконного перебування під вартою 26 місяців 5 днів.

Проте з висновками суду погодитися не можна.

Так судом установлено, що з 3 вересня 2005 року по 30 вересня 2005 року ОСОБА_1 перебував у приймальнику – розподільнику УМВСУ у Львівській області. 1 жовтня 2005 року його затримано по підозрі у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 289 КК України, у подальшому обвинувачення змінено на частину першу статті 162 КК України. Вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 8 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 4 березня 2008 року, ОСОБА_1., обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 162 КК України, визнано невинуватим та виправдано у зв’язку з відсутністю в його діянні складу злочину.

У разі постановлення виправдовувального вироку суду, громадянин має право на відшкодування шкоди, яка завдана незаконним притягненням як обвинуваченого, незаконного взяття та тримання під вартою та інших дій, що обмежують права громадян, як зазначено статтях 1, 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду".

Відповідно до вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконним діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) , а також частини першої статті 1176 ЦК України, ОСОБА_1 вправі порушувати питання про відшкодування моральної шкоди, оскільки щодо нього вчинялися незаконні дії з незаконного порушення кримінальної справи, незаконного затримання та обрання міри запобіжного заходу.

Статтею 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, суд повинен визначити страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру, при цьому суд зобов’язаний враховувати, що таке відшкодування проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен день перебування під слідством чи судом (частина третя статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду").

Крім того, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами рівності, поміркованості, розумності, справедливості.

Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

За таких обставин, виходячи із засад розумності, поміркованості і справедливості, ураховуючи характер та обсяг моральних страждань, які зазнав позивач у зв’язку з незаконним порушенням кримінальної справи, незаконним затриманням та обранням міри запобіжного заходу, розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1. унаслідок незаконних дій органів дізнання, досудового слідства, слід визначити у 50 000 грн.

Відповідно до статті 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на дані правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Судом повно досліджено обставини справи, проте не наведено переконливих обставин щодо визначення розміру відшкодування.

Ураховуючи викладене, на підставі норм статі 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) , статей 23, 1176 ЦК України, Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2008 року та ухвала апеляційного суду Львівської області від 24 лютого 2009 року підлягають зміні в частині стягнення з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_1. 200 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди до 50 000 грн.

Керуючись статтями 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу прокуратури Львівської області задовольнити частково.

рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 10 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 лютого 2009 року в частині стягнення з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_1 200 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди – змінити, визначивши суму відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

рішення оскарженню не підлягає.