Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Барсукової В.М., Гуменюка В.І.,

Григор‘євої Л.І., Луспеника Д.Д., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора Березнівського району в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,

У березні 2008 року прокурор Березнівського району в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_1, 1998 року народження; ОСОБА_2, 2000 року народження; ОСОБА_3, 2003 року народження; ОСОБА_4, 2006 року народження та ОСОБА_5, 2007 року народження ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовував тим, що відповідачі зловживають спиртними напоями, не виконують батьківських обов’язків щодо дітей – не дбають про їх фізичний, духовний та моральний розвиток. ОСОБА_6 з приводу зловживання алкогольними напоями перебуває на обліку у лікаря-нарколога.

Посилаючись на викладене, прокурор Березнівського району просив позбавити відповідачів батьківських прав з підстав, передбачених пп. 2, 4 ст. 164 СК України.

Рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 9 червня 2008 року позов задоволено. ОСОБА_6, ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав у відношенні до їх дітей: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 та дітей передано на опікування органу опіки та піклування.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 6 жовтня 2008 року зазначене судове рішення в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 скасовано та в позові в цій частині відмовлено. Попереджено ОСОБА_6 про те, що у разі виявлення фактів її протиправної поведінки відносно дітей та за наявності підстав, передбачених ст. 164 СК України, вона буде позбавлена батьківських прав і діти будуть відібрані від неї. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі прокурор Березнівського району та служба у справах дітей Березнівської районної державної адміністрації, яка приєдналася до касаційної скарги прокурора, просять рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Районний суд, задовольняючи позов прокурора на підставі пп. 2, 4 ст. 164 СК України, виходив із доведеності того, що відповідачі ухиляються від виконання обов’язків з виховання дітей, не працюють, крім того, ОСОБА_6 є хронічним алкоголіком, схильна до вживання алкогольних напоїв, веде аморальний спосіб життя.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_6, послався на те, що за час розгляду справі у суді (з 28 березня 2008 року до 9 червня 2008 року) вона змінила свою поведінку та своє ставлення до виконання батьківських обов’язків.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі в справі є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та протягом тривалого часу ухиляються від виконання батьківських обов‘язків по їх вихованню, зловживають спиртними напоями, не піклуються про їх здоров‘я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Указані обставини підтверджуються актами обстеження матеріально-побутових умов сім’ї за листопад 2007 року та січень 2008 року, висновком служби у справах дітей Березнівської районної державної адміністрації від 27 березня 2008 року, довідкою лікаря-нарколога Березнівської ЦРЛ від 13 березня 2008 року про перебування ОСОБА_6 на "Д" обліку з приводу хронічного алкоголізму ( а.с. 15, 19-21, 24 ), чого не заперечувала і сама відповідачка в судовому засіданні.

Відповідно до пп. 2, 4 ст. 164 СК України підставами позбавлення батьківських прав є ухилення матері, батька від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини та хронічний алкоголізм або наркоманія. Пленуму Верховного Суду України у постанові від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (v0003700-07) (зі змінами та доповненнями) роз’яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду щодо ОСОБА_6, вказані роз’яснення не врахував.

Із доданих до касаційної скарги прокурора матеріалів вбачається, що уже після ухвалення рішення апеляційним судом (6 жовтня 2008 року) вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2008 року ОСОБА_6 була визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та засуджена до п’яти років позбавлення волі. Лише наявність п’яти неповнолітніх дітей та вагітність стали підставою для її звільнення від відбування покарання із випробуванням. Ця кримінальна справа була порушена ще до розгляду справи апеляційним судом, однак суд не дав оцінки зазначеним документам.

Із епікризу від 29 жовтня 2008 року вбачається, що ОСОБА_6 швидкою була доставлена до лікарні з діагнозом: гостре побутове отруєння алкоголем важкого ступеня. Алкогольна кома. Вагітність 27-28 тижнів. Після перебування у лікарні від обстежень відмовилася. Тобто ОСОБА_6 після рішення апеляційного суду свою поведінку не змінила.

Із характеристики, підписаної сільським головою Вітковської сільської ради, куди переїхала проживати ОСОБА_6, вбачається, що остання не працює, вживає алкогольні напої, неодноразово влаштовувала п’яні дебоші в сім‘ї матері, по декілька діб була відсутня за місцем проживання без поважних причин, за меншими дітьми доглядала старша донька.

Те, що ОСОБА_6 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності і після ухвалення рішення апеляційним судом, не змінила своєї поведінки та ставлення до виконання батьківських обов’язків, свідчить про помилковість рішення апеляційного суду.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу прокурора Березнівського району, до якої приєдналася служба у справах дітей Березнівської районної державної адміністрації, задовольнити.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 6 жовтня 2008 року скасувати, а рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 9 червня 2008 року – залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.