6-25028св08 Про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - 18.11.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства по видобутку бурого вугілля "Бурвугілля" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

У грудні 2007 року позивач, звернувшись до суду до з указаним позовом, зазначав, що у червні 1984 року він був прийнятий помічником машиніста електровозу розрізу "Морозівський" державного підприємства по видобутку бурого вугілля "Бурвугілля" (далі – ДП "Бурвугілля") ДХК "Олександріявугілля". З 1988 року працював машиністом електровозу до дня звільнення.

У результаті чисельних реорганізацій підприємство стало називатись ДП "Бурвугілля", де він продовжував працювати машиністом електровозу.

Усупереч укладеному безстроковому трудовому договору, починаючи з 28 березня 2007 року, змушений був укладати трудові угоди короткочасного характеру, а 11 жовтня 2007 року його було повідомлено про звільнення.

Вважаючи звільнення незаконним, оскільки заяви про звільнення не писав, про наступне звільнення його не було попереджено за 2 місяці, з наказом про звільнення ознайомлений не був, трудова книжка йому не видавалась, звільнення відбулось без погодження з профспілковим комітетом, ОСОБА_1 просив поновити його на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в сумі 1 500 грн.

Рішенням Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 лютого 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 8 жовтня 2008 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на роботі машиніста електровозу ДП "Бурвугілля" з 11 жовтня 2007 року. Стягнуто з ДП "Бурвугілля"на користь ОСОБА_1 19 563 грн. 84 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі ДП "Бурвугілля" просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Міськрайонний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що позивач працював у ДП "Бурвугілля" за трудовими угодами, які мають цивільно-правовий характер, а тому підстав для поновлення на роботі немає.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, послався на те, що позивач з 1984 року працював помічником машиніста, а з 1988 року машиністом електровозу вугільного розрізу "Морозівський", який був структурним підрозділом ДХК "Олександріявугілля".

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 вересня 2004 року розріз "Морозівський" переданий орендареві ТОВ ІВОК "Експлерент".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2006 року договір оренди було розірвано, після чого розріз "Морозівський" включено та прийнято на баланс ВО "Бурвуглекомплекс", який, згідно наказу Мінвуглепрому від 27 січня 2007 року разом з розрізом "Морозівський" увійшов у новостворене ДП "Бурвугілля".

У трудовій книжці позивача останнім записом є запис про те, що він працює машиністом електровоза розрізу "Морозівський" ТОВ ІВОК "Експлерент".

Відповідно до повідомлення прокурора м. Олександрії від 12 листопада 2007 року трудові книжки колишніх працівників ТОВ ІВОК "Експлерент" знаходяться в опечатаному сейфі на території ДП "Бурвугілля", трудові відносини з працівниками не оформлювалися.

Апеляційний суд вважав, що не внесення в трудову книжку позивача записів про його роботу в різних підприємствах, до яких в порядку реорганізації входив розріз "Морозівський", не свідчить про припинення трудового договору. Крім того, трудова угода між позивачем та відповідачем від 28 березня 2007 року відповідає вимогам ст. 21 КЗпП України щодо вимог до трудового договору, укладеного у письмовій формі.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

Судом установлено, що позивач у червні 1984 року був прийнятий помічником машиніста електровозу розрізу "Морозівський" ДП "Бурвугілля" ДХК "Олександріявугілля", а з 1988 року працював машиністом електровозу.

У трудовій книжці позивача в графі "відомості про роботу" за № 10 зроблено запис "розріз "Морозівський" приєднаний до ТОВ ІВОК "Експлерент" та включено до складу Олександрійської філії ТОВ ІВОК "Експлерент" на підставі наказу № 275 від 6 жовтня 2004 року. Далі зазначено, що розріз "Морозівський" Олександрійської філії ТОВ ІВОК "Експлерент" реорганізований та включений до складу Олександрійської філії ТОВ ІВОК "Експлерент" на підставі наказу № 1 від 1 квітня 2005 року.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

У копії трудової книжки, що надав до суду позивач, запису про його переведення на іншу роботу та звільнення немає.

На підставі рішень господарського суду Дніпропетровської області від 5 травня 2006 року та Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2006 року договір оренди цілісного майнового комплексу структурних підрозділів, куди входить і розріз "Морозівський", розірвано.

Згідно з п. 1 наказу Мінвуглепрому України від 15 березня 2007 року № 71 ДП "Бурвугілля" створене шляхом виділення зі складу виробничого об’єднання по видобутку бурого вугілля і його переробці "Бурвуглекомплекс" невідокремленого структурного підрозділу "Управління з рекультивації земель".

Позивач не подавав заяви про прийняття його на роботу до відповідача, на підприємстві відповідача не видавалось наказу про прийом його на роботу, а між сторонами укладалися трудові угоди цивільно-правового характеру, де сторонами зазначено замовника "ДП "Бурвугілля" і виконавця ОСОБА_1, які неодноразово продовжувалися шляхом укладення додаткових угод, а тому про строк дії такої угоди позивачу було відомо під час її укладення. Предметом договору цивільно-правового характеру були ремонтно-відновлювальні роботи, за що в договорі визначалась оплата у певній грошовій сумі, а не його трудова діяльність як машиніста електровозу.

Також позивач не надав доказів про те, що він звільнився з ОФ розріз "Морозівський" ТОВ ІВОК "Експлерент", трудова книжка звідти йому не видана, заробітна плата за роботу у філії виплачена по липень 2007 року, філія не виключена з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Виходячи з встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач перебуває у трудових відносинах з підприємством, яке зазначено у його трудовій книжці, а саме з Олександрійською філією розрізу "Морозівський" ТОВ ІВОК "Експлерент", де він був безпосередньо допущеним та виконував свої трудові обов’язки, йому нараховувалася заробітна плата, тобто з ним укладено безстроковий трудовий договір, а в ДП "Бурвугілля" він виконував роботу як "виконавець", відповідно до трудової угоди цивільно-правового характеру.

Оскільки апеляційний суд помилково скасував рішення міськрайонного суду про відмову у позові, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу державного підприємства по видобутку бурого вугілля "Бурвугілля" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 8 жовтня 2008 року скасувати, а рішення Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 лютого 2008 року – залишити в силі.