Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно за касаційною скаргою акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" (далі – АКПІБ "Промінвестбанк") на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 5 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2008 року,

У червні 2006 року АКПІБ "Промінвестбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, посилаючись на те, що 19 липня 2005 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" (далі – ТОВ "Остап") був укладений кредитний договір № 41-2005 строком на 12 місяців. Відповідно до умов цього договору ТОВ "Остап" отримало кредит у сумі 400 тис. грн. зі сплатою 21 % річних. У забезпечення виконання кредитного договору між АКПІБ "Промінвестбанк" та ОСОБА_1 як майновим поручителем за кредитним договором був укладений договір застави на рухоме майно загальною вартістю 270 тис. грн., а також договір іпотеки, відповідно до якого ТОВ "Остап" передало в заставу нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Красноперекопськ, вул. Менделєєва, 1а, а саме: господарчий блок, котельню та оранжерею.

Оскільки ТОВ "Остап" не виконало своїх зобов’язань за кредитним договором, позивач просив звернути стягнення на заставлене рухоме майно, що належить ОСОБА_1 як майновому поручителю за кредитним договором.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 5 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2008 року, у задоволенні позову АКПІБ "Промінвестбанк" відмовлено.

У касаційній скарзі АКПІБ "Промінвестбанк" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржувані у справі судові рішення ухвалено з порушенням цих норм.

Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У той же час ст. 599 цього Кодексу передбачено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2007 року (а.с. 139) у справі за позовом АКПІБ "Промінвестбанк" до ТОВ "Остап" звернуто стягнення на заставлене майно для погашення заборгованості за кредитним договором від 19 липня 2005 року, а саме на 200 кг гербіцидів "Гранстар" на суму 400 тис. грн. за договором застави від 13 квітня 2007 року.

На підставі цього суди як першої, так і апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про те, що рішення господарського суду повністю забезпечує виконання кредитного договору.

Суди не з’ясували, чи виконано рішення господарського суду та чи припинено зобов’язання його виконанням.

За таких обставин судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, тому вони як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку "Промінвестбанк" задовольнити частково.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 5 листопада 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.