У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "ВінБуд-індустрія" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він працював у відповідача начальником столярного цеху, наказом № 88-к від 22 листопада 2006 року його незаконно було звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України, хоча прогулу він не вчиняв, незаконними діями відповідача йому також завдана моральна шкода.
Позивач просив поновити його на роботі начальником столярного цеху ТОВ "ВінБуд-індустрія", стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Останнім рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 16 квітня 2009 року позов задоволено частково, постановлено поновити ОСОБА_1 на роботі начальником столярного цеху ТОВ "ВінБуд-індустрія" з 22 листопада 2006 року, стягнути з відповідача на користь позивача 43 334 грн. 42 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 4 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 1 тис. грн. – витрат по оплаті юридичної допомоги; в решті позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 24 червня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Вінницької області від 24 червня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Л.М. Лихута Л.І. Охрімчук Ю.Л. Сенін