Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" про стягнення суми та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" (далі – ТОВ "АЛЛО") на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 липня 2008 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 10 травня 2006 року він придбав у відповідача мобільний телефон "Samsung SGH-1300" вартістю 2 799 грн. У період гарантійного строку в телефоні було виявлено істотний недолік, а саме телефон перестав включатися, що позбавляє можливості його подальшого використання. 3 травня 2007 року він звернувся до відповідача з проханням повернути грошові кошти або обміняти його телефон на новий, однак отримав відмову. Просив суд стягнути на його користь із відповідача вартість указаного телефону в сумі 2 799 грн. та 17 480 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 липня 2008 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні вартості мобільного телефону скасовано й ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено. Стягнуто з ТОВ "АЛЛО" на користь ОСОБА_1 2 799 грн. вартості мобільного телефону. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "АЛЛО" ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі – Закон) істотний недолік – недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

він взагалі не може бути усунутий;

його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону в разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:

розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;

вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Відповідно до п. 5 цієї статті продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені ч. 1) зобов’язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 17 Закону передбачено, що в разі, коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов’язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції.

Судом першої інстанції правильно було встановлено, що позивач звертався до відповідача з листом (а.с. 13), в якому просив повернути йому вартість телефону та замінити телефон на інший з підстав виявлення істотного недоліку.

Дану обставину – істотність недоліків мобільного телефону, позивач не підтвердив у встановлені Законом порядку та строки.

Не встановлено ці обставини і після надіслання позивачу 4 травня 2007 року листа з роз’ясненням про порядок їх встановлення (а.с. 11-12).

Висновок апеляційного суду про те, що позов підлягає задоволенню у зв’язку з бездіяльністю відповідача в питанні організації експертизи товару не міг бути підставою для застосування ч. 1 ст. 8 Закону, оскільки не ґрунтується на доказах того, що позивач на зазначене вище роз’яснення відповідача надав телефон для проведення експертизи та, що істотність недоліку телефону мала місце.

Викладене свідчить про те, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

Керуючись ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 7 липня 2008 року скасувати, рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 березня 2008 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.