Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" до ОСОБА_1, що діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, треті особи: військова частина № 2260, ОСОБА_2, ОСОБА_4, про виселення із займаного приміщення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 4 червня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 15 липня 2008 року,

У жовтні 2006 року Північне державне регіональне геологічне підприємство "Північгеологія" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, що діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, про виселення. Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 3 січня 2006 року між Північним державним регіональним геологічним підприємством "Північгеологія" та військовою частиною № 2260 укладено договір оренди жилого приміщення, згідно з яким ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надано право користування кімнатою АДРЕСА_1. Додатковою угодою від 1 червня 2006 року, укладеною між Північним державним регіональним геологічним підприємством "Північгеологія" і військовою частиною № 2260, було достроково припинено дію договору оренди від 3 січня 2006 року. Відповідачі безпідставно займають кімнату АДРЕСА_1, звільняти вказане жиле приміщення відмовляються.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 4 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 15 липня 2008 року, позов Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" задоволено. Виселено ОСОБА_1 разом із неповнолітньою ОСОБА_3 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія" 16 грн. судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити її касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову Північного державного регіонального геологічного підприємства "Північгеологія", суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, правомірно виходив із того, що кімнату АДРЕСА_1 було надано для проживання ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 згідно з договором оренди від 3 січня 2006 року, укладеним між Північним державним регіональним геологічним підприємством "Північгеологія" і військовою частиною № 2260.

Згідно із ч. 4 ст. 823 ЦК України в разі дострокового припинення договору найму житла одночасно з ним припиняється договір піднайму.

Додатковою угодою від 1 червня 2006 року, укладеною між Північним державним регіональним геологічним підприємством "Північгеологія" та військовою частиною № 2260 за згодою сторін було достроково припинено договір оренди від 3 січня 2006 року. ОСОБА_1, ОСОБА_3 листом позивача від 7 вересня 2006 року були попереджені про необхідність звільнення ними вказаної кімнати, але жиле приміщення не звільнили.

Посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що судами під час розгляду справи не враховано положення ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей" не заслуговує на увагу, оскільки вказана стаття поширюється на правовідносини, що виникають з правочинів, та не підлягає застосовуванню для вирішення спору, що виник між сторонами у справі.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судами допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 4 червня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 15 липня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.