490/6354/14-а Про визнання протиправними та скасування рішень Виконкому міської ради "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", та "Про коригування тарифів на послуги із захоронення, перевезення та вивезення ТПВ для споживачів міста" - 18.07.2017 Прийняття

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВалАн", комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Стефі", ДП "Корунд-Х", Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікспецсервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв", приватне підприємство "Евако", фізична особа-підприємець ОСОБА_2, комунальне підприємство "Обрій-ДКП", комунальне підприємство "ДЄЗ "Пілот", Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївдомсервіс", абонентська служба "Центральний",

про визнання протиправними та скасування рішень,

Миколаївська міська громадська організація "Фонд розвитку міста Миколаєва" (далі - Фонд) звернулась до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - Виконком), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВалАн", комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Стефі", ДП "Корунд-Х", Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікспецсервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопоінт-Миколаїв", приватне підприємство "Евако", фізична особа-підприємець ОСОБА_2, комунальне підприємство "Обрій-ДКП", комунальне підприємство "ДЄЗ "Пілот", Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївдомсервіс", абонентська служба "Центральний", в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Виконкому від 17 квітня 2014 року № 344 "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", № 343 "Про коригування тарифів на послуги із захоронення, перевезення та вивезення ТПВ для споживачів м. Миколаєва".

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 лютого 2015 року позов задоволено частково. Скасовано рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 17 квітня 2014 року № 343 "Про коригування тарифів на послуги із захоронення, перевезення та вивезення ТПВ для споживачів м. Миколаєва", № 344 "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про відмову у позові.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування обставин у справі, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що оспорювані рішення Виконком прийняв без дотримання установленої законодавством процедури, що є підставою для скасування таких рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що 17 квітня 2014 року Виконком прийняв рішення № 343 "Про коригування тарифів на послуги із захоронення, перевезення та вивезення ТПВ для споживачів м. Миколаєва" та № 344 "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Вказаними актами вирішено провести коригування діючих по місту тарифів на послуги із захоронення, перевезення та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) для всіх категорій споживачів по статтях витрат: витрати на паливно-мастильні матеріали, оплату праці основних працівників, витрати з оплати екологічного податку на захоронення, та встановлені тарифи з урахуванням коригування для наступних підприємств: КП "Миколаївкомунтранс", ТОВ "ВалАн", ТОВ "Стефі", ДП "Корунд-Х", ТОВ "Нікспецсервіс", ТОВ "Екопоінт-Миколаїв", ПП "Евако", ФОП ОСОБА_2, КП "Обрій-ДКП", КП "ДЄЗ "Пілот", ТОВ "Миколаївдомсервіс", Абонентська служба "Центральний". Підставою для прийняття оспорюваних рішень було звернення керівників підприємств-виконавців послуг із захоронення, перевезення та вивезення твердих побутових відходів про значне підвищення вартості паливно-мастильних матеріалів та вкрай складну ситуацію із вивезенням ТПВ, що склалась по місту, звернення керівників адміністрацій районів Миколаївської міської ради, керівників підприємств-перевізників ТПВ, керівника КП "Миколаївкомунтранс". Метою прийняття цих рішень є забезпечення санітарного стану у місті, недопущення зриву графіка вивезення ТПВ.

19 квітня 2014 року були оприлюднені рішення Виконкому від 17 квітня 2014 року № 343 "Про коригування тарифів на послуги із захоронення, перевезення та вивезення ТПВ для споживачів м. Миколаєва", та № 344 "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Також судом першої інстанції установлено, що 14 квітня 2014 року зареєстровано звернення до ОСОБА_4 ДП "Корунд-Х", ПП "Евако", ВАТ "Нікспецсервіс", КП "Обрій ДКП", ВАТ "ВалАн", ВАТ "Екопоінт-Миколаїв" з проханням привести тарифи у відповідність вартості паливно-мастильних матеріалів та заробітної плати.

Приймаючи рішення в частині задоволеного позову, суд першої інстанції виходив з того, що Виконком під час прийняття оспорюваних рішень не дотримався встановленої законодавством процедури.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем доведено необхідність прийняття оспорюваних рішень та невідкладність вирішення проблемних питань у сфері житлово-комунальних послуг, а прийняття цих рішень до закінчення термінів, наданих для їх підготовки та опублікування, не може бути підставою для їх скасування та розглядатись як порушення відповідачем положень чинного законодавства.

При цьому, суд апеляційної інстанції керувався положеннями ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якими, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню. Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад розробляється і затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Ч. 10 ст. 31 Закону визначено, що У разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.

Орган, уповноважений здійснювати встановлення цін/тарифів, зобов'язаний прийняти рішення про коригування тарифу не пізніше ніж через 10 днів з дня отримання відповідного подання.

На виконання вимог ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 30 липня 2012 року № 390 (z1380-12) затвердило "Порядок доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад" (далі - Порядок).

Вказаний Порядок визначає механізм доведення суб'єктами господарювання,що виробляють або надають житлово-комунальні послуги (далі за текстом - суб'єкти господарювання), до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги (п. 1.1 Порядку).

Згідно з п. 2.1. Порядку суб'єкти господарювання здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Відповідно до п. 2.2. Порядку протягом п'яти робочих днів з дня подання відповідних розрахунків до органу місцевого самоврядування суб'єкти господарювання інформують споживачів про намір здійснити зміну тарифів за визначеними цим Порядком способами.

У п.п. 2.4 і 2.5 Порядку передбачено ви та зміст інформації, яка повинна доводитись до відома споживачів суб'єктами господарювання, що надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також з вивезення побутових відходів.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті субєкта господарювання (за наявності) та в кожному конкретному будинку (на прибудинковій території), зокрема на інформаційних стендах у під'їздах будинків та біля них.

Зазначена інформація доводиться до відома споживачів шляхом розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування в мережі Інтернет (за наявності), у друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (перевага надається друкованим засобам масової інформації органу місцевого самоврядування), веб-сайті суб'єкта господарювання (за наявності) та на інформаційних стендах біля адміністративних будинків органів місцевого самоврядування, балансоутримувачів багатоквартирних будинків.

Суб'єкт господарювання додатково може також доводити до відома споживачів інформацію за допомогою радіо, телебачення та способу, визначеного статутом територіальної громади.

П. 2.6 Порядку визначено, що способи доведення до відома споживачів інформації не обмежуються тими, що передбачені цим Порядком.

Інформація повинна бути повною, змістовною та достовірною (п. 2.7 Порядку).

Відповідно до п. 2.8 Порядку пропозиції та зауваження від фізичних та юридичних осіб реєструються та підлягають обов'язковому розгляду суб'єктами господарювання. За результатами такого розгляду суб'єкт господарювання приймає рішення про їх урахування чи відхилення.

Згідно з п. 2.10 Порядку у разі врахування зауважень і пропозицій суб'єкт господарювання здійснює перерахунок тарифу та передає його органу місцевого самоврядування листом з висловленою позицією та відповідними обґрунтуваннями.

П. 2.12 Порядку передбачено, що строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань приймаються зауваження і пропозиції, встановлюється суб'єктом господарювання, але він не може бути меншим за 14 календарних днів та більшим ніж 20 календарних днів з дня повідомлення споживачів про намір здійснити зміну тарифів на житлово-комунальні послуги.

Контроль за дотриманням суб'єктами господарювання порядку доведення до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених чинним законодавством (п. 2.14 Порядку).

Крім того, ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" установлено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на те, що Виконком під час прийняття оспорюваних рішень не забезпечив дотримання визначеної законодавством процедури щодо доведення суб'єктами господарювання до відома споживачів відповідної інформації, чим позбавив відповідну територіальну громаду можливості висловити позицію при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги, у порушення ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" оприлюднив відповідні рішення вже після їх прийняття, суд вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо прийняття оспорюваних рішень не в порядку, визначеному законодавством України. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано скасував вказані рішення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що на час прийняття Виконкомом оспорюваних рішень діяла редакція ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою було передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

На підставі Закону України від 27 березня 2014 року № 1170-VII (1170-18) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інформацію" (2657-12) та Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" викладена у наступній редакції: "Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації" (2939-17) , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки."

Вказаний Закон України від 27 березня 2014 року № 1170-VII (1170-18) набрав чинності лише 19 квітня 2017 року, тобто після прийняття Виконкомом оспорюваних рішень від 17 квітня 2014 року. Таким чином, посилання суду апеляційної інстанції на зазначені положення ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" як на правову підставу прийняття відповідачем оспорюваних рішень з подальшим їх оприлюдненням у зв'язку з невідкладністю є безпідставним.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності рішень Виконкому та наявності підстав для їх скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Отже, касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції скасуванню із залишенням в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Миколаївської міської організації "Фонд розвитку міста Миколаєва" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року скасувати та залишити в силі постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 02 лютого 2015 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.