Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та завданої моральної шкоди,

У березні 2009 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування збитків та завданої моральної шкоди.

Зазначав, що він з 1996 року як суб`єкт підприємницької діяльності здійснює торгівлю продовольчою групою товарів у кіоску, що розміщений біля АДРЕСА_1 на підставі дозволу на розміщення об`єкта торгівлі та договору на право тимчасового користування землею.

20 жовтня 2007 року він провів демонтаж зазначеного кіоску з метою встановлення на його місці нового кіоску.

22 жовтня 2007 року ОСОБА_2 припаркував на місці демонтованого кіоску належний йому на праві власності автомобіль "Грейт Вол Ховер", номерний знак НОМЕР_1, і залишив його там до 14 грудня 2007 року.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 листопада 2007 року ОСОБА_2. було притягнуто до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Посилаючись на те, що з вини відповідача він своєчасно не встановив кіоск, у зв`язку із чим утратив дохід від реалізації продукції та винагороду за розміщення маркетингових матеріалів, просив стягнути з ОСОБА_2. на його користь 12 271 грн. 14 коп. на відшкодування збитків та 17 тис. грн. завданої моральної шкоди.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2008 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2009 року рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19 листопада 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 7 588 грн. 54 коп. на відшкодування збитків та 1 тис. грн. завданої моральної шкоди.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1. з 1996 року як суб`єкт підприємницької діяльності здійснює торгівлю продовольчою групою товарів у кіоску, що розміщений біля АДРЕСА_1 на підставі дозволу на розміщення об`єкта торгівлі та договору на право тимчасового користування землею.

20 жовтня 2007 року він провів демонтаж зазначеного кіоску з метою встановлення на його місці нового кіоску.

З метою створити перешкоди в здійсненні ОСОБА_1. торговельної діяльності ОСОБА_2 22 жовтня 2007 року припаркував на місці демонтованого кіоску належний йому на праві власності автомобіль "Грейт Вол Ховер", номерний знак НОМЕР_1, і залишив його там до 14 грудня 2007 року.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 23 листопада 2007 року ОСОБА_2. було притягнуто до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених ч. 2 ст. 122 КпАП України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Таким чином, законодавством передбачено відшкодування особі майнової шкоди, зокрема збитків, і завданої моральної шкоди за наявності порушення цивільного права особи та причинного зв`язку між порушенням права й збитками.

Установивши, що з вини ОСОБА_2. ОСОБА_1. протягом 53 днів не міг реалізувати своє право на оренду земельної ділянки, установлення на ній кіоску та здійснення торговельної діяльності, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про покладення на відповідача обов`язку сплатити на користь ОСОБА_1. 7 588 грн. 54 коп. на відшкодування збитків та 1 тис. грн. завданої моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 24 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.