ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 липня 2017 року м. Київ К/800/9390/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Мойсюка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, начальника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Столярик Ірини Михайлівни про визнання незаконним та скасування наказу,
встановила:
У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, начальника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Столярик І.М. про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області "Про накладення дисциплінарного стягнення" від 08 вересня 2016 року № 873.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за підсумками роботи територіальних органів Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за перше півріччя та липень 2016 року зокрема, завдання щодо забезпечення надходжень усіх рівнів, Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області винесено наказ № 830 від 25 серпня 2016 року, пунктом 6.1 частини шостої якого вирішено Дисциплінарній комісії Головного управління ДФС в Івано-Франківській області порушити дисциплінарне провадження відносно начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_2 для визначення ступеня вини характеру і тяжкості дисциплінарного проступку за відсутність організації роботи підпорядкованих підрозділів управління податків і зборів з фізичних осіб та підрозділів податків і зборів з фізичних осіб державних податкових інспекцій та відділень в напрямку розширення бази оподаткування по ПДВ, зменшення кількості СГД фізичних осіб, що декларують податкову віддачу по ПДВ менше одного відсотка, податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту, зменшення кількості СГД, що виплачують заробітну плату нижче мінімальної, порушення вимог наказів ДФС України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платникові податків" від 31 липня 2014 року № 22, Головного управління ДФС в Івано-Франківській області "Про затвердження Порядку організації роботи органів ДФС в Івано-Франківській області під час підготовки та супроводження справ у судах" від 10 липня 2015 № 473, Головного управління Міндоходів "Про затвердження Порядку супроводження та координації дій державних податкових інспекцій Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області при проведенні планових перевірок самозайнятих осіб, а також позапланових документальних перевірок самозайнятих осіб, у яких загальний дохід за період, що підлягає перевірці, перевищує 300 тис. гривень" від 18 липня 2014 року № 225, наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків" від 28 грудня 2015 року № 1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року № 124/28254 (z0124-16) .
За результатами дисциплінарного провадження 31 серпня 2016 року дисциплінарною комісією Головного управління ДФС в Івано-Франківській області винесено подання № 6, за яким дисциплінарна комісія за результатом розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_2 дійшла до висновку про наявність в діях вказаного державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності та просить в.о. начальника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, як суб'єкта призначення, прийняти рішення про оголошення начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС в області ОСОБА_2 догани, за допущення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу".
08 вересня 2016 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області наказом "Про накладення дисциплінарного стягнення" № 873 начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_2 оголосило догану за вчинення ним дисциплінарного проступку - невиконання посадових обов'язків, визначених Положенням про управлінням податків і зборів з фізичних осіб (порушені норм Положення зазначені у поданні дисциплінарної комісії), основних обов'язків державного службовця, передбачених пунктами 6 - 8 частини першої статті 8 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889, невиконання та порушення вимог наказів ДФС України від 31 липня 2014 року № 22 (v0022872-14) (абз. 21 п.п. 2.2.9, п. 2.3 Методичних рекомендацій), Головного управління ДФС в області від 10 листопада 2015 року № 473 (абз. 6 п. 2 Порядку); Головного управління Міндоходів в області від 18 липня 2014 року № 225 (п. 3.1-3.3 Розділу III Порядку); Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (z0124-16) (п. 1 Розділу III Порядку); Головного управління ДФС в області від 17 вересня 2015 року № 371 (пп. 1.5.1. п. 1.5, п. 2.2, п. 2.5 Порядку), Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 16 січня 2016 року № 47 (пп. 8.1.1. пп. 8.1. п. 8 даного Наказу), Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 13 квітня 2016 року № 348 (пп. 7.1. п. 7 даного Наказу), доручень керівництва ДФС України, Головного управління ДФС області, визначених протокольними дорученнями апаратних нарад керівного складу (зазначені у поданні дисциплінарної комісії), частиною другою статті 9 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що оскаржуваний наказ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 873 від 08 вересня 2016 року видано на підставі, в межах повноважень, у спосіб, які встановлені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктами 342.4, 342.6 статті 342 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів є державними службовцями. Правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом та Митним кодексом України (4495-17) , а в частині, що не регулюється ними, - Законом України "Про державну службу" (889-19) та іншими законами.
Частинами першою та другою статті 9 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889, в редакції Закону, чинній на час видачі оскаржуваного наказу, передбачено, що державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки. Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 зазначеного Закону, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу" передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Частиною першою статті 66 вказаного Закону передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 Закону України "Про державну службу" дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Згідно з частиною третьою статті 66 зазначеного Закону у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, в ході розгляду матеріалів дисциплінарного провадження та на підставі пояснень, доказів щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, з врахуванням вимог чинного законодавства України, дисциплінарна комісія за результатом розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_2 дійшла до правомірного висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку та підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем була дотримана процедура притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи викладене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок судів про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, а тому підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, начальника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Столярик Ірини Михайлівни про визнання незаконним та скасування наказу - без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .
Головуючий
Судді
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній
Мойсюк М.І.