Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької районної державної адміністрації, відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кременчуцької районної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю"Сільгосппродукт" про визнання права власності на будівлю, визнання недійсним рішення загальних зборів та засідання майнової комісії; за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" до ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно та виселення,

У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кременчуцької районної державної адміністрації, відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Кременчуцької районної державної адміністрації про визнання права власності на будівлі двох теплиць, які розташовані по вул. Київській, 237 "а" у с. Піщаному Кременчуцького району.

В обґрунтування позову зазначав, що 3 серпня 2004 року рішенням комісії з врегулювання майнових питань, що виникають у процесі реформування колишнього СК "Дніпро" йому виділено будівлі двох теплиць під склом. Рішенням сесії Піщанської сільської ради від 18 вересня 2004 року йому надано дозвіл на оформлення довгострокової оренди земельної ділянки, на якій розташовані ці теплиці та на виготовлення документів для оформлення права власності на них. Просив визнати за ним право власності на ці будівлі.

Не погоджуючись із зазначеним позовом, у березні 2007 року ТОВ "Сільгосппродукт" звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання за ним права власності на спірні будівлі двох теплиць під склом, посилаючись на те, що згідно із протоколом засідання майнової комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають в процесі реформування СК "Дніпро" від 10 листопада 2006 року, який затверджено загальними зборами співвласників майнових паїв колишнього СК"Дніпро", рішення майнової комісії від 3 серпня 2004 року скасоване та спірні будівлі теплиць виділені у їхню власність. Оскільки ОСОБА_1 не визнає право власності на спірні будівлі теплиць за ТОВ "Сільгоспродукт", просило згідно із вимогами ст. 392 ЦК України визнати за товариством право власності на спірне майно.

У грудні 2007 року ОСОБА_1 доповнив свої позовні вимоги та просив визнати недійсними рішення загальних зборів від 1 вересні 2006 року, від 24 листопада 2006 року та рішення засідання майнової комісії від 10 листопада 2006 року щодо спірного майна пайового фонду колишнього СК "Дніпро" в частині скасування рішення майнової комісії колишнього СК "Дніпро" від 3 серпня 2004 року про виділення йому будівлі двох теплиць, про визнання недійсним свідоцтв про право власності на майнові паї, видані у 2006 році ТОВ "Сільгосппродукт" Піщанською сільською радою.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 7 липня 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та у зустрічних позовних вимогах ТОВ "Сільгосппродукт" відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 25 вересня 2008 року рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 7 липня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1. право власності на будівлі двох теплиць під склом загальною площею 495,91 кв.м кожна, розташовані по вул. Київській, 237 "а" у с. Піщане Кременчуцького району Полтавської області.

Визнано недійсними рішення загальних зборів співвласників майнових паїв колишнього СК "Дніпро" від 24 листопада 2006 року та засідання майнової комісії з врегулювання майнових і земельних спорів від 10 листопада 2006 року в частині скасування рішення майнової комісії СК "Дніпро" від 3 серпня 2004 року про виділення ОСОБА_1 будівель двох теплиць під склом, розташованих по вул. Київській, 237 "а" у с. Піщане Кременчуцького району та про виділення їх ТОВ "Сільгосппродукт".

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ"Сільгосппродукт" ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням норм процесуального та матеріального права та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що згідно з протоколом засідання комісії з врегулювання майнових питань, що виникають в процесі реформування колишнього СК "Дніпро" від 3 серпня 2004 року вирішено відповідно до рішення загальних зборів власників майнових паїв від 6 лютого та 31 липня 2004 року в рахунок 10 % оплати за виконану роботу по наданню юридичної практичної допомоги в отриманні майна пайового фонду власниками майнових свідоцтв, виділити агентству "Стара гвардія" частину майна СК "Дніпро". Зокрема дві скляні теплиці площею 400 кв.м кожна, які розташовані по вул. Київській, 237"а" рішенням цієї комісії передано у власність ОСОБА_1 Зазначені об’єкти передані позивачу за актом приймання-передачі у серпні 2004 року (а.с. 11 т. 1). Крім того, ураховуючи те, що вказані будівлі не мали технічної документації, яка б підтверджувала законність їх побудови, комісії клопотала перед Піщанською сільською радою про виділення ОСОБА_1 у користування земельної ділянки, на якій спірні теплиці розташовані з подальшим правом оформлення на ці будівлі права власності.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.

Згідно з п. 9 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14 березня 2001 року (z0305-01) виділення з складу пайового фонду майна в натурі окремим власникам чи групам власників за їх бажанням у процесі вирішення майнових питань здійснюється підприємством правонаступником на підставі рішення загальних зборів співвласників.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 (177-2001-п) затверджено Типове положення про комісію з вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки.

У п. 3 цього Типового положення (177-2001-п) зазначено, що основним завданням комісії є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства, у тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства.

Пунктами 4, 5 цього Положення (177-2001-п) визначені права комісії, які зводяться до проведення розрахунків щодо пайового майна, визначення структури пайового фонду тощо.

Згідно з підпунктом 10 п. 4 комісія вносить пропозиції щодо виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об’єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність.

Типовим положенням не передбачено право комісії проводити розрахунки майном пайового фонду з іншими особами та (або) укладати договори з особами, які б передбачали розпорядження майном пайового фонду.

Відповідно до п. 10 Порядку (z0305-01) комісія готує для розгляду на загальних зборах перелік майна для виділення його у натурі окремо для кожної групи осіб у спільну часткову власність єдиним комплексом, та список осіб, які виявили бажання отримати свої майнові паї у натурі .

Так, п. 12 Порядку (z0305-01) встановлено, що питання розподілу майна пайового фонду вирішується загальними зборами співвласників майнових паїв, які затверджують подані комісією пропозиції, після чого згідно з п. 15 Порядку (z0305-01) таке майно виділяється підприємством правонаступником з оформленням акту приймання-передачі.

Таким чином, законодавством чітко встановлено, що до компетенції комісії не віднесено повноважень на розпорядження майном і право на розпорядження майном мають лише загальні збори співвласників майнових паїв.

Тому, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту того, що він є власником майнових паїв та прийняття загальними зборами співвласників майнових паїв колишнього СК "Дніпро" рішення про затвердження рішення майнової комісії від 3 серпня 2004 року щодо виділення йому приміщень двох теплиць. Крім того, згідно з вимогами чинного законодавства виділення зі складу пайового фонду майна в натурі можливе лише окремим власникам чи групам співвласників майнових паїв.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди виходили із того, що згідно з вимогами ст. 392 ЦК України у ТОВ "Сільгосппродукт" відсутні правовстановлюючі документи на спірні теплиці, які б підтверджували його право власності на них.

Згідно з протоколом загальних зборів членів колишнього СК "Дніпро" від 2 квітня 2005 року, власники майнових паїв СК "Дніпро" передали майно цілісним майновими комплексом сільськогосподарському кооперативу "Іскра" та зазначені спірні будівлі двох теплиць по вул. Київській, 237 "а" не значилися у переліку нерухомого майна, що було передано кооперативу та у подальшому продано ТОВ "Сільгосппродукт".

Право на передачу майна пайового фонду у власність іншій особі можливе лише після виділення майна в натурі співвласникам, реєстрації цього майна та подальшого укладення з ними відповідних угод.

Придбання у 2006 році ТОВ "Сільгоспродукт" майнових паїв членів колишнього СК "Дніпро", а також те, що згідно з довідкою виконкому Піщанської сільської ради частка товариства складає 72, 32 % не свідчить про набуття цим товариством у власність спірних теплиць.

За таких обстави рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю"Сільгосппродукт" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 25 вересня 2008 року скасувати та залишити в силі рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 7 липня 2008 року

Ухвала оскарженню не підлягає.