Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до виконавчого комітету Алуштинської міської ради, третя особа – служба у справах дітей Алуштинської міської ради, про зобов’язання надати жиле приміщення,

У червні 2008 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Алуштинської міської ради, третя особа – служба у справах дітей Алуштинської міської ради, про зобов’язання надати жиле приміщення.

Позивачі зазначили, що їхніх батьків було позбавлено батьківських прав і на підставі рішення Алуштинської міської ради Герасименків було направлено до дитячого будинку. Також вказували, що згідно з цим рішенням за ОСОБА_1. та ОСОБА_2 зберігалась жила площа – квартира АДРЕСА_1, але цей будинок був знищений пожежею, у результаті чого вони були поставлені на позачерговий і загальний облік. Посилаючись на те, що на даний час ОСОБА_1. навчається, але 30 червня 2008 року закінчує навчання та із цього часу він не матиме місця проживання, позивачі просили зобов’язати виконавчий комітет Алуштинської міської ради надати їм жиле приміщення, придатне для проживання, поза чергою.

Рішенням Алуштинського міського суду від 5 листопада 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2009 року рішення Алуштинського міського суду від 5 листопада 2008 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Зобов’язано виконавчий комітет Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим позачергово надати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, житло, придатне для постійного проживання, у межах норми жилої площі в м. Алушті Автономної Республіки Крим.

У касаційній скарзі виконавчий комітет Алуштинської міської ради просить скасувати рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2009 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом установлено, що рішенням Алуштинського міського суду від 17 листопада 1993 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позбавлені батьківських прав відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, зі стягненням аліментів на утримання дітей, неповнолітні направлені до дитячого будинку зі збереженням на ними жилої площі – квартири АДРЕСА_1.

Згідно з листом виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 482/01-11 від 25 квітня 2005 року жилий будинок, закріплений за неповнолітніми ОСОБА_1, не зберігся.

Згідно з положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про покладення обов’язку на виконавчий комітет Алуштинської міської ради надати житло для постійного проживання в межах норми ОСОБА_1 та ОСОБА_1, апеляційний суд обґрунтовано посилався на ст. ст. 46, 71 ЖК України та ст. 25 Закону України "Про охорону дитинства".

Під час встановлення зазначених фактів судом апеляційної інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та обставинам справи.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 343, 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу виконавчого комітету Алуштинської міської ради відхилити.

Рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 2 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.