Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 до селянського (фермерського) господарства (далі – СТОВ) "Агрофірма "Фортуна", треті особи: акціонерне товариство (далі – АТ) "Індустріально – експортний банк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Латанюк Ірина Альфредівна, про визнання договору іпотеки нежилих приміщень недійсним,

У травні 2007 року ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13. звернулися із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 12 липня 2005 року між АТ "Індустріально – експортний банк" та СТОВ "Агрофірма "Фортуна" укладено договір іпотеки нежилих будівель. Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя АТ "Індустріальний – експортний банк", що випливають із кредитного договору № 274 – Ю від 11 лютого 2003 року, укладеного між АТ "Індустріально - експортний Банк" та СП "Агрофортуна". СФГ "Агрофірма "Фортуна", яка є майновим поручителем СП "Агрофортуна", згідно договору поруки від 23 червня 2003 року, укладеного між АТ "Індустріально - експортний Банк", СП "Агрофортуна" та СФГ "Агрофірма "Фортуна", передає в іпотеку нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Ці приміщення належать СФГ "Агрофірма "Фортуна" на підставі договору купівлі – продажу від 7 червня 2002 року. Однак, згідно статуту СФГ "Агрофірма "Фортуна" все майно господарства належить на праві спільної часткової власності його членам, а господарству - на праві повного господарського відання. Позивачі є членами господарства і розпорядження майном господарства здійснюється за згодою всіх співвласників. При укладенні договору іпотеки позивачі не надавали дозволу на розпорядження спірним майном, а тому договір укладено з порушенням їх прав. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13. просили задовольнити їх позовні вимоги та визнати недійсним договір іпотеки.

рішенням Володарського районного суду Київської області від 12 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 червня 2008 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 12 липня 2005 року, укладений між АТ "Індустріально – експортний Банк" та СФГ "Агрофірма "Фортуна".

У касаційній скарзі АТ "Індустріально – експортний Банк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8., ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 ОСОБА_13., суд першої інстанції з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що договір іпотеки від 12 липня 2005 року, укладений між АТ "Індустріально – експортний Банк" та СФГ "Агрофірма "Фортуна", є недійсним, оскільки укладений без згоди всіх співвласників майна, тобто укладений у порушення вимог закону.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Установлено, що на підставі договору купівлі – продажу від 7 червня 2002 року СФГ "Агрофірма "Фортуна" є власником нежилих приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про фермерське господарство" майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

У власності фермерського господарства, як зазначено у частині третій статті 20 Закону України "Про фермерське господарство", може перебувати будь – яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Майно фермерського господарства належить не учасникам фермерського господарства, а самому господарству.

Крім того, відповідно до статті 4 Закону України "Про фермерське господарство" головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена у статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об’єднаннями відповідно до закону.

Пунктом 3.3 статті 3 Статуту СФГ "Агрофірма "Фортуна" передбачено, що інтереси Господарства перед підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами представляє Голова Господарства.

Установлено, що Головою Господарства є ОСОБА_6., який від імені господарства уклав договір іпотеки нежилих будівель.

Укладаючи договір іпотеки від 12 липня 2005 року, предметом якого були нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_6. діяв у межах закону та Статуту господарства.

За таких обставин вважати обґрунтованими висновки щодо задоволення вимог про визнання недійсним договору іпотеки немає підстав.

Згідно з вимогами статті 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Судом повно досліджено обставини справи, проте доказам дана помилкова оцінка.

Ураховуючи викладене, на підставі норм статей 4, 20 Закону України "Про фермерське господарство", Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , рішення Володарського районного суду Київської області від 12 березня 2008 року та ухвала апеляційного суду Київської області від 26 червня 2008 року підлягають скасуванню, з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу акціонерного товариства "Індустріально – експортний Банк" задовольнити частково.

рішення Володарського районного суду Київської області від 12 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 червня 2008 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 до селянського (фермерського) господарства "Агрофірма "Фортуна", треті особи: акціонерне товариство "Індустріально – експортний банк", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Латанюк Ірина Альфредівна, про визнання договору іпотеки нежилих приміщень недійсним відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.