Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" про визнання дій незаконними,

У квітні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" (далі – ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго") про визнання дій незаконними.

Зазначав, що він мешкає в будинку АДРЕСА_1 і є споживачем електричної енергії, яка надається Міжгірським РЕМ.

Посилаючись на те, що ним не порушувались зобов`язання оплачувати спожиту електроенергію, у роботу лічильника він не втручався, підключення та контроль за показниками лічильника проводились працівниками Міжгірського РЕМ, однак відповідач безпідставно нарахував йому заборгованість за спожиту електроенергію за заниженими показниками, просив визнати дії відповідача щодо проведення донарахування за використання електроенергії неправомірними, а виставлені на оплату квитанції – недійсними.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено. Визнано неправомірними дії працівників Міжгірського РЕМ по проведенню донарахування за використану електроенергію. Визнано недійсними квитанції, виставлені ОСОБА_6 до оплати Міжгірським РЕМ.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 3 жовтня 2008 року рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2008 року в частині визнання недійсними квитанцій, виставлених до оплати Міжгірським РЕМ, на загальну суму 42 788 грн. 21 коп. скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дії працівників Міжгірського РЕМ щодо проведення донарахування за використану електроенергію залишено без змін.

У касаційній скарзі ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що неправильний облік спожитої позивачем електроенергії мав місце через встановлення відповідачем у будинку позивача шестирозрядного приладу обліку, що призвело до неправильності в підрахунках спожитої електроенергії та заниження показників.

За таких обставин відсутня вина ОСОБА_6 у неправильному обліку спожитої електроенергії, а відтак дії відповідача щодо донарахування вартості спожитої електроенергії є неправомірними.

Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалені у справі судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що ОСОБА_6 мешкає в будинку АДРЕСА_1 і є споживачем електроенергії, яка постачається Міжгірським РЕМ.

Облік спожитої позивачем електроенергії в період з 12 вересня 2002 року до 29 лютого 2008 року поводився шестирозрядним приладом обліку, що призвело до неправильності в підрахунках спожитої електроенергії та заниження показників спожитої електроенергії в десять разів, у зв`язку із чим відповідачем проведені донарахування оплати використаної електроенергії на загальну суму 42 788 грн. 21 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно із ч. 3 ст. 670 ЦК України, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_6, відповідач зазначав, що позивач з лютого 2002 року безпідставно проводив розрахунки спожитої електроенергії з розрахунку п`ятирозрядного приладу обліку, замість шести розрядного приладу обліку, що призвело до утворення заборгованності за спожиту електроенергію.

На порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд належним чином не визначився з характером спірних правовідносин; вищезазначені вимоги закону залишив поза увагою; доводів ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" в достатньому обсязі не перевірив; усупереч зазначеним правилам, вважав, що неправильний розрахунок спожитої позивачем електроенергії мав місце виключно з вини відповідача.

Апеляційний суд, дійшовши висновку про скасування рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог про визнання квитанцій про оплату спожитої електроенергії недійсними, на зазначене уваги не звернув; у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги відповідача.

З огляду на викладене, ухвалені у справі рішення в частині вирішення позовних вимог про визнання дій ВАТ "ЕК "Закарпаттяобленерго" неправомірними підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - рішення апеляційного суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" задовольнити частково.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 15 травня 2008 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 3 жовтня 2008 року в частині вирішення позовних вимог про визнання дій неправомірними скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті - рішення апеляційного суду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.