Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Перепічай В.С.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 21 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідач відмовляється в добровільному порядку розділити належне їм спільне майно в рівних частинах. Просила задовольнити позов, розділити спільне сумісне майно подружжя і визнати за нею право власності на ? частину майна та виділити їй наступне рухоме майно: люстри 4 шт. вартістю 500 грн.; ? полового покриття вартістю 1 500 грн., набір меблів для дитячої кімнати вартістю 1 600 грн.; диван вартістю 400 грн.; комп’ютер вартістю 4 500 грн.; телевізор "Соні" вартістю 800 грн.; м’який куточок вартістю 850 грн.; прихожу вартістю 1 200 грн.; стіл кухонний вартістю 350 грн.; набір меблів для кухні із чотирьох частин вартістю 2 тис. грн.; холодильник вартістю 850 грн.; газову плиту "Брест" вартістю 500 грн.; стільці м’які 6 шт. вартістю 500 грн.; ? комплектів штор, тюлі, жалюзі вартістю 2 тис. грн.; морозильну камеру "Snaiger" вартістю 1 600 грн. Всього рухомого майна на суму 19 150 грн. Стягнути з відповідача на її користь різницю в вартості майна в сумі 19 775 грн., оскільки відповідач реалізував їх спільний автомобіль без її згоди, отримавши гроші. Наполягала на тому, що вартість автомобіля, який відповідач продав без її згоди повинна рахуватися в розмірі 44 400 грн. У власності відповідача залишити решту майна. У разі, якщо суд проводитиме поділ майна лише в натурі, то просила виділити їй в рахунок вартості ? вастини автомобіля наступне майно: м’який куточок вартістю 2 тис. грн., стінний гарнітур із частин вартістю 1 700 грн., люстри 8 шт. вартістю 1 тис. грн., полове покриття 9 шт. вартістю 3 тис. грн., комп’ютер вартістю 4 500 грн., пральну машину "Індезіт" вартістю 1 600 грн., комплекти штор, тюлі і жалюзі вартістю 4 тис. грн.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 4 березня 2009 року позов задоволено. Розділено спільне сумісне майно подружжя у співвідношенні ? до ? частини. Виключено з спільного сумісного майна подружжя наступні речі: швейну машинку, DVD плеєр, бойлер для гарячої води, котел газовий вартістю 2 800 грн., котел газовий вартістю 300 грн., а всього майна на суму 4 600 грн. Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину рухомого майна та виділено їй рухоме майно на загальну суму 35 050 грн. Визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину рухомого майна та виділено йому кошти, виручені ним за автомобіль ВАЗ-2110 в сумі 36 тис. грн., які знаходяться у нього. Зазначено, що у разі відсутності майна стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 його вартість, вказану в рішенні суду. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю в вартості майна в сумі 475 грн. Вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 21 липня 2009 року рішення Таращанського районного суду Київської області від 4 березня 2009 року в частині визначення розміру компенсації, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки та в частині стягнення з відповідача вартості майна на користь позивачки за умови відсутності майна, що передано у власність останній скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості майна в сумі 950 грн. в іншій частині рішення суду залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ставить питання про скасування рішення апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Разом з тим, оскаржуване рішення апеляційного суду не позбавляє можливості ОСОБА_1 звернутись до суду з заявою про виправлення допущеної у судовому рішенні арифметичної помилки, відповідно до ст. 219 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 21 липня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.