Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Барсукової В.М. Луспеника Д.Д., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Старокутської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області про визнання незаконними державних актів на право приватної власності на землю, свідоцтва про право на спадщину, визнання недійсним рішення сільської ради та зобов’язання не чинити перешкоди у користуванні стежкою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 5 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2009 року,

У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати незаконними державний акт на право приватної власності на землю від 11 грудня 1996 року серії ІІІ-ІФ № 041076, виданий ОСОБА_3 та державний акт від 12 травня 2005 року серії ІФ № 045975 виданий ОСОБА_2.; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17 листопада 2004 року, рішення Старокутської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 29 грудня 1993 року № 56-1 та зобов’язати відповідачів не чинити перешкоди у користуванні стежкою.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 5 червня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 5 червня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 серпня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.