Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільник" до приватного підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди про відступлення права вимоги за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Луганської області від 23 травня 2007 року,

У січні 2006 року сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Вугільник" (далі – СТОВ "Вугільник") звернулось до суду із позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 (далі – ПП ОСОБА_1) та ОСОБА_2 про визнання недійсною укладеної 5 листопада 2004 року між відповідачами угоди про відступлення права вимоги від СТОВ "Вугільник" заборгованості в сумі 448 432 грн. за дизильне пальне в кількості 68 346 л, моторне масло М10Г2К в кількості 1 240 л, бензин А-80 в кількості 3 424 л згідно трьох договорів від 23 квітня 2004 року, та передплати за насіння соняшника в сумі 36 000 грн. згідно договорів від 28 та 30 квітня 2004 року.

Позивач зазначав, що договір відступлення права вимоги не відповідає чинному законодавству – ст. ст. 514, 516, 519 ЦК України, оскільки за цим договором було передано право вимоги за зобов'язаннями, яких не існувало.

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 15 серпня 2006 року у задоволені позову відмовлено.

Одночасно 15 серпня 2006 року Сватівським районним судом Луганської області було постановлено окрему ухвалу, якою суд звернув увагу Сватівської МДПІ на допущені порушення вимог законодавства про бухгалтерський облік та документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку при здійсненні господарських операцій в СТОВ "Вугільник".

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 28 серпня 2006 року СТОВ "Вугільник" було відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення рішення та окремої ухвали цього суду від 15 квітня 2006 року.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 23 травня 2007 року рішення та окрему ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 15 серпня 2006 року, ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 28 серпня 2006 року скасовані. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 5 листопада 2004 року, укладений між ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У касаційній скарзі ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального й процесуального права, просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення та окрему ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 15 серпня 2006 року, ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 28 серпня 2006 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Cудом встановлено, що 23 квітня 2004 року між ПП ОСОБА_1 та СТОВ "Вугільник" було укладено три договори, відповідно до умов яких ПП ОСОБА_1 поставляє СТОВ "Вугільник" паливно-мастильні матеріали, а товариство розраховується : за дизельне паливо в кількості 68 346 л насінням соняшника в кількості 205 038 кг, за моторне масло М10Г2К в кількості 1 240 л насінням соняшника в кількості 10 272 кг.

28 та 30 квітня 2004 року між ПП ОСОБА_1 та СТОВ "Вугільник" було укладено договори, за якими ПП ОСОБА_1 зобов'язався надати СТОВ "Вугільник" предоплату за насіння нового врожаю на загальну суму 36 000 грн., а СТОВ "Вугільник" - поставити приватному підприємцю насіння соняшнику в загальній кількості 60 000 кг.

5 листопада 2004 року між ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким приватний підприємець передав своїй дружині право вимоги від товариства заборгованості в сумі 448 432 грн. за дизельне паливо в кількості 68 346 л, моторне масло М10Г2К в кількості 1 240 л, бензин А-80 в кількості 3 424 л за трьома договорами від 23 квітня 2004 року та передплати за насіння соняшника в сумі 36 000 грн. за договорами від 28 та 30 квітня 2004 року.

Повідомлення про укладення такого договору про відступлення права вимоги боржнику було направлено лише 19 листопада 2004 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги СТОВ "Вугільник" про визнання недійсною угоди про відступлення права вимоги від 5 листопада 2004 року, апеляційний суд виходив з того, що оскаржений договір не відповідає вимогам ст. ст. 203, 514, 516 ЦК України, був укладений без повідомлення боржника та не був направлений на настання правових наслідків, оскільки договорами від 23 квітня 2004 року не було передбачено грошову форму розрахунків, зобов'язання за договором від 28 квітня 2004 року були виконані повністю, а за договором від 30 квітня 2004 року – частково.

Разом з тим апеляційний суд не врахував те, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

А згідно із ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, а у разі відсутності письмового повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Ураховуючи, що за змістом договору про відступлення права вимоги ПП ОСОБА_1 передав своїй дружині ОСОБА_2 свої права кредитора, що відповідають обсягу його прав за умовами трьох договорів від 23 квітня 2004 року, договорів від 28 та 30 квітня 2004 року; та саме новий кредитор несе ризик негативних наслідків у вигляді припинення зобов’язання у зв’язку з наданням боржником виконання первісному кредиторові; висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги є правильним, а висновок апеляційного суду – помилковим.

Рішення апеляційного суду в цій частині підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції та ухвали цього суду від 28 серпня 2006 року про відмову у роз'ясненні свого рішення як таких, що відповідають вимогам закону.

Разом з тим апеляційний суд обгрунтовано скасував окрему ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням вимог ст. 211 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337, 338, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 23 травня 2007 року скасувати в частині визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 5 листопада 2004 року, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та скасування ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 28 серпня 2006 року.

Залишити в силі рішення Сватівського районного суду Луганської області від 15 серпня 2006 року в частині відмови у задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вугільник" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 5 листопада 2004 року, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 28 серпня 2006 року.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 23 травня 2007 року в частині скасування окремої окремої ухвали Сватівського районного суду Луганської області від 15 серпня 2006 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.