Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бурлак Мар’яни Геннадіївни про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в ніч на 9 серпня 2006 року з вини мешканців, що орендують квартиру, належну ОСОБА_2, була залита його квартира, внаслідок чого йому заподіяно майнову та моральну шкоду. В ході розгляду справи позовні вимоги доповнив, просив стягнути з власника квартири ОСОБА_2 та наймача ОСОБА_3 солідарно на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 28508 грн., на відшкодування моральної шкоди 10000 грн. та судові витрати у справі.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 квітня 2009 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди 23000 грн. 40 коп., на відшкодування моральної шкоди 500 грн., витрати за проведення експертизи 1502 грн.40 коп., судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 405 грн., всього 25407 грн.80 коп.; в позові до ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, позов задоволено частково, стягнуто на користь позивача з ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 23000грн. 40 коп., на відшкодування моральної шкоди 1000 грн., витрати за проведення експертизи 1502 грн.40 коп., судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 405 грн., витрати по виклику відповідача у судове засідання 661 грн.50 коп.; задоволенні інших вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі помилково скасоване рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 – 341 ЦПК України (1618-15) як підстави для скасування рішень.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Апеляційного суду м. Києва від 21 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.