Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий Альянс" (далі – ТОВ "Житловий Альянс") про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий Альянс" на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2009 року,

У січні 2009 року ОСОБА_6 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 17 травня 2008 року між нею та відповідачем було укладено договір № 015205 з додатками з метою придбання нерухомості на суму 350 000 (триста п’ятдесят тисяч) грн. На виконання умов договору позивачка сплатила 27 573 (двадцять сім тисяч п’ятсот сімдесят три) грн. 32 коп. Однак, відповідач узятих на себе за договором зобов’язань не виконав. Позивачка вважає, що своїми діями відповідач ввів її в оману. Ураховуючи викладене, ОСОБА_6 просила задовольнити її позовні вимоги та визнати недійсним договір № 015205 від 17 травня 2008 року, стягнути з ТОВ "Житловий Альянс" 27 573 (двадцять сім тисяч п’ятсот сімдесят три) грн. 32 коп. у рахунок сплачених за договором коштів, а також 3 000 (три тисячі) грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 липня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2009 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір № 015205 від 17 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ "Житловий Альянс" внаслідок здійснення ТОВ "Житловий Альянс" нечесної підприємницької практики та як такий, що містить несправедливі умови. Стягнуто з відповідача на користь позивача кошти, сплачені за договором у розмірі 27 573 (двадцять сім тисяч п’ятсот сімдесят три) грн. 32 коп., моральну шкоду у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн.

У касаційній скарзі ТОВ "Житловий Альянс" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що частиною першою статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" заборонено нечесну підприємницьку діяльність. Діяльність ТОВ "Житловий Альянс" за системою придбання товарів у групах "Альянс" вводить позивача в оману. Оскільки спірний договір укладено внаслідок здійснення відповідачем нечесної підприємницької практики та містить несправедливі умови, то у відповідності до частини п’ятої статті 19 Закону України "Про захист прав споживачів" такий договір є недійсним. Крім того, внаслідок укладення договору, який є несправедливим щодо ОСОБА_6, останній заподіяно моральної шкоди.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Установлено, що 17 травня 2008 року між ОСОБА_6 та ТОВ "Житловий Альянс" укладено договір № 015205 за системою придбання товарів, що базується на створенні групи покупців (учасників системи), метою яких є придбання об’єктів нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Додатком № 1 до договору передбачено, що товаром є нерухомість вартістю 350 000 (триста п’ятдесят тисяч) грн. (а.с. 17).

Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що учасник системи зобов’язується сплатити одноразово реєстраційний платіж в розмірі, передбаченому додатком № 1 до договору при підписанні договору, та адміністративний платіж в розмірі, передбаченому додатком № 1 до договору на умовах та в порядку, передбаченому додатком № 2.

На виконання умов договору позивачкою ОСОБА_6 сплачено 27 573 (двадцять сім тисяч п’ятсот сімдесят три) грн. 32 коп., що підтверджується копіями квитанцій (а.с. 20 – 42).

Згідно із частиною першою статті 230 ЦК України правочин визнається судом недійсним, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Пунктом 3.1.3 договору передбачений обов’язок учасника щомісяця сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати.

Учасник системи, як зазначено у пункті 3.4 статті 3 додатку № 2 до договору, має сплачувати авансові платежі у довільній кількості. Авансові платежі використовуються для покриття повних платежів, передбачених графіком платежів у зворотному порядку, починаючи з останнього повного платежу.

Ураховуючи обов’язок учасника щомісяця сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати, правом учасника є не сам факт сплати авансових платежів, а обрання довільної кількості цих платежів.

Відповідно до змісту термінів (стаття 1 додатку № 2 до договору) повний платіж – це щомісячний платіж, що виплачується учасником системи, розмір якого складається з суми чистого платежу (частини ціни товару) та адміністративних витрат.

Пунктом 4.7 статті 4 додатку № 2 до договору передбачено, що процедура розподілу фонду групи проводиться на підставі розгляду поданих декларацій, в яких зазначена кількість чистих платежів, сплату яких учасник системи бере на себе.

Судом не звернуто уваги, що позивачка була ознайомлена зі змістом спірного договору та додатків до нього, погодилася з цим, і не оспорює в цій частині.

Діяльність товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється на підставі установчого документу – статуту, яким регулюються питання створення, діяльності та ліквідації товариства (стаття 143 ЦК України).

Однак, судом не досліджено статут ТОВ "Житловий Альянс", а у зв’язку з цим не з’ясовано чи відноситься до його діяльності надання фінансових послуг, а також не з’ясовано чи є товариство фінансовою установою із внесенням про нього інформації до Державного реєстру фінансових установ Держфінпослуг.

Умовами договору поворотної фінансової допомоги (послуги) є чітко виражена сума такої допомоги (сума позики) та чітко визначений строк її повернення.

Судом не звернуто уваги, що оспорюваний договір не містить жодного положення, яке б визначало суму, яку мав надати учасник в якості поворотної фінансової допомоги (сума позики), а також відсутні положення, якими встановлені строки її повернення.

Крім того, при задоволенні позову про стягнення моральної шкоди, судом апеляційної інстанції не звернуто уваги, що при вирішенні питання про відшкодування такої шкоди суду необхідно з’ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння такої шкоди позивачу, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Згідно статті 215 ЦПК України за змістом рішення суду повинно бути мотивовано із наведенням розрахунку суми, яка підлягає стягненню.

Отже, судом не повно з’ясовані обставини справи та не надано їм оцінки.

З’ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув і помилково залишив рішення суду без змін.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий Альянс" задовольнити частково.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 31 липня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 28 вересня 2009 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.