Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства (далі – ЗАТ) "Кілійський виноробний завод" про визнання права власності на частку в майні орендного підприємства, витребування частки майна, стягнення доходу та відшкодування збитків,

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з березня 1992 року до серпня 2003 року він працював на Кілійському винзаводі, в період його роботи трудовий колектив прийняв рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства та у 1992 році було створено орендне підприємство (далі – ОП) "Кілійський виноробний завод". За період діяльності ОП "Кілійський виноробний завод" отримувало доходи й придбавало майно, яке на праві спільної власності належить орендарям – членам трудового колективу підприємства, у тому числі і йому, однак при реорганізації ОП "Кілійський виноробний завод" та створенні ЗАТ "Кілійський виноробний завод" його частку в майні виділено не було, натомість без його на те згоди майно орендного підприємства було передано ЗАТ "Кілійський виноробний завод", і відповідач відмовляється визнати його право на частку в майні орендного підприємства.

Позивач просив визнати за ним право власності на частку майна ОП "Кілійський виноробний завод" в розмірі 1,054 % вартістю 112 120 грн. 30 коп., визнати незаконною передачу з балансу ОП "Кілійський виноробний завод" на баланс відповідача майна орендарів, витребувати із незаконного володіння ЗАТ "Кілійський виноробний завод" його частку майна чи стягнути її вартість, а також стягнути з відповідача доходи, отримані за користування його майном, та відшкодувати заподіяні збитки.

Ухвалою судді Кілійського районного суду від 27 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 10 липня 2007 року, у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 23 вересня 2008 року на підставі пункту 5 частини третьої статті 328 ЦПК України відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постановлені ухвали.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України зі скаргою про перегляд судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону; просить скасувати постановлені ухвали й передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв’язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов’язання України.

Згідно пункту 4 частини першої статті 12 ГПК України (у редакції Закону України від 15 грудня 2006 року № 483-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та корпоративних спорів" (483-16) ) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частинами першою, третьою статті 167 ГК України (в редакції Закону України від 15 грудня 2006 року № 483-V (483-16) ) передбачено, що корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

З урахуванням наведеного господарському суду підвідомчі справи, що виникають у спорах між учасником господарського товариства та самим цим товариством, при наявності в такому спорі ознак корпоративних відносин.

Колегіями суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за результатами розгляду цивільних справ за позовами осіб до господарських товариств та інших підприємницьких товариств були постановлені ухвали від 26 грудня 2007 року, від 14 травня 2008 року, від 21 травня 2008 року, відповідно до яких суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що господарському суду не підвідомчі справи, що виникають у спорах, у яких відсутні ознаки корпоративних відносин.

ОСОБА_1 пред’явив позов до ЗАТ "Кілійський виноробний завод" як правонаступника ОП "Кілійський виноробний завод", посилався на порушення відповідачем його права власності на частку майна орендного підприємства, яке ліквідоване, просив витребувати таку частку майна із незаконного володіння ЗАТ "Кілійський виноробний завод" і не заявляв вимог до ЗАТ "Кілійський виноробний завод" з приводу корпоративних відносин, не посилався на порушення відповідачем його корпоративних прав як акціонера самого ЗАТ "Кілійський виноробний завод".

Суди першої та апеляційної інстанцій на зазначене уваги не звернули і помилково дійшли до висновку про те, що справа за позовом ОСОБА_1 підвідомча господарському суду.

Такі порушення залишилися поза увагою також суду касаційної інстанції, що призвело до неоднакового застосування ним одного і того самого положення закону.

За таких обставин постановлені ухвали підлягають скасуванню з підстав, передбачених статтями 354, 359 ЦПК України, з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1

Керуючись статтею 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Кілійського районного суду від 27 квітня 2007 року, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 липня 2007 року та ухвалу судді Верховного Суду України від 23 вересня 2008 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за позовом ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.