6-19178вов09 Про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з професійними захворюваннями отриманими на виробництві - Текст документа

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, за касаційними скаргами Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 29 січня 2008 року,

ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що тривалий час працював на підприємстві відповідача, знаходячись під впливом шкідливих факторів і отримав професійне захворювання - радикулопатію поперечно крижову та шийну з вираженими динамічними порушеннями.

22 лютого 2006 року висновком МСЕК позивачу встановлено третю групу інвалідності з втратою 50 % професійної працездатності.

Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 29 січня 2008 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1. 5 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди. Одночасно суд поновив позивачу строк звернення з позовом до суду, а в іншій частині позовних вимог відмовив.

Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1. та Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" подали до Верховного Суду України касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просять оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, виходив з того, що згідно з висновком МСЕК від 22 лютого 2006 року позивачу встановлено 50 % працездатності та визнано його інвалідом третьої групи внаслідок професійного захворювання, яке виникло у зв'язку із шкідливими умовами праці в період перебування в трудових відносинах з відповідачем. Оскільки у неї погіршився стан здоров'я, тому відповідно до вимог ст. ст. 153 , 173 , - 237-1-КЗпП-України має право на відшкодування моральної шкоди, яка є доведеною в суді.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки неправильно застосовані норми матеріального права.

Апеляційний суд при вирішенні спору не застосував норму ст. 255 КЗпП України, яка підлягає застосуванню та погодився із висновком суду першої інстанції щодо наявності права на звернення з позовом до суду про відшкодування моральної шкоди з відповідача та визнав правильно застосованими норми ст. ст. 153, 173, - 237-1-КЗпП-України .

Відповідно до ст. 255 КЗпП-України види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За правилами ст. 9 Закону України "Про охорону праці" від 1 січня 2003 року відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров ' я, здійснюється фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку -на виробництві -та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , тобто, відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові, перекладено з роботодавця на страховика.

Однак вирішуючи спір, суд першої інстанції допустився помилкового висновку застосовуючи вимоги ч. 2 ст. 153 та ст. - 237-1-КЗпП-України , з яким погодився і апеляційний суд, оскільки правовідносини, які виникли між позивачем і відповідачем регулюються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов'язкового державного страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності і вказані судом норми на ці правовідносини не поширюються. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві та поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно зі ст. ст. 1, 15, 21, 28, 34 зазначеного закону, в разі настання страхового випадку, а саме з часу встановлення втрати професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, відшкодування моральної шкоди відноситься до обов'язку Фонду.

Відповідно до п. 27 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та п. 22 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України-на 2007 рік" зупинено дію абз. 4 ст. 1 підпункту "є", п. 1 ч. 1 ст. 21 , ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" .

Згідно із розділом XI положень названого Закону із внесеними змінами та доповненнями Законом України від 28 грудня 2007 року (107-17) , № 107-V, відшкодування фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і ці порушення не були виправлені апеляційним судом, у зв'язку із чим судові рішення відповідно до ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з інших підстав.

Керуючись п. 5 ч. I ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 24 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 29 січня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" відмовити.