Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно подружжя та поділ майна, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Київської області від 13 липня 2009 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому просила визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та на ? частину земельної ділянки, розташованої за цією ж адресою, виділити будинок та земельну ділянку відповідачеві та стягнути з останнього на її користь грошову компенсацію вартості ? частини спільного майна подружжя в розмірі 625 000 грн. Зазначала, що вказаний будинок та земельна ділянка придбані в період шлюбу, отже є спільною сумісною власністю подружжя та підлягають поділу між сторонами в рівних частках.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, у якому просив поділити майно подружжя, визнавши за ним право власності на земельну ділянку площею 0,0559 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що вказану земельну ділянку він придбав у період, коли вони з ОСОБА_1 проживали окремо.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 3 грудня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 13 липня 2009 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 3 грудня 2008 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на ? частину спірної земельної ділянки. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,0559 га, розташованої по АДРЕСА_1. У іншій частині рішення залишено без змін.

ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 13 липня 2009 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частину спірної земельної ділянки, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити у справі нове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину вказаної земельної ділянки.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 13 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.