Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Барсукової В.М., Косенка В.Й.,-

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права власності на жилий будинок та виселення, визнання права власності на частину жилого будинку за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про поділ майна за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 29 квітня 2009 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що рішенням Требухівської сільської ради Летичівського району Хмельницької області від 20 жовтня 1993 року № 33 йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 20 га для будівництва та обслуговування жилого АДРЕСА_1. Вказував, що у 2005 році закінчив будівництво будинку за цією адресою та зареєстрував право власності на нього. Однак вселитися в будинок не може, оскільки там проживає відповідачка ОСОБА_2 зі своєю сім’єю. Просив суд усунути перешкоди у користуванні спірним будинком шляхом виселення ОСОБА_2 зі спірного будинку зі своєю сім’єю.

В ході судового розгляду ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на ? частину АДРЕСА_2, оскільки він разом із ОСОБА_5 проживали у зазначеному будинку з 1981 року, який побудований ними під час спільного проживання однією сім’єю.

ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просила виділити їй ? частину АДРЕСА_2.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2009 року позов ОСОБА_1. задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у користуванні АДРЕСА_2 та виселено їх зі спірного будинку. В іншій частині позову відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1. відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 29 квітня 2009 року рішення районного суду в частині відмови сторонам у задоволенні позову про визнання права власності за пропуском строку позовної давності скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання права власності на ? частину АДРЕСА_2 відмовлено.

У задоволенні позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1. про поділ та визнання права власності на ? частину АДРЕСА_2 відмовлено. В решті – рішення районного суду залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2009 року та рішення апеляційного суду Хмельницької області від 29 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.