Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодування моральної шкоди,

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 24 липня 2007 року на підставі висновку ВКК № 674 від 23 липня 2007 року він був відсторонений від виконання обов’язків майстра дільниці РЗО. Після отримання згоди профспілкового органу на його звільнення, 5 вересня 2007 року ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. З моменту відсторонення і до моменту звільнення, згідно ст. 46 КЗпП України, трудовий договір з позивачем не припинявся, за ним зберігалося робоче місце, він зобов’язаний був виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі час прибуття та відбуття з підприємства. Однак, за період часу з 24 серпня 2007 року по 5 вересня 207 року позивач не знаходився на своєму робочому місці і на цій підставі йому не нараховано заробітну плату. Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі на день звільнення у розмірі 724 грн. 15 коп., компенсацію за несвоєчасно проведений розрахунок на день звільнення у розмірі 27 828 грн. 05 коп. та моральну шкоду у розмірі 1 500 грн..

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у розмірі 724 грн. 15 коп., середній заробіток за час затримки у розмірі 27 828 грн. 05 коп. та моральну шкоду у розмірі 500 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 квітня 2009 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2008 року змінено в частині стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільнені. Стягнуто з відповідача на користь позивача 29 520 грн. компенсацію за затримку розрахунку при звільненні. В іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Павлоградвугілля" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення. яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлоградвугілля" відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2008 року та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.