6-2440св09 Про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - 04.11.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Іршавської центральної районної лікарні, відділу охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У червні 2006 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2005 року її поновлено на посаді молодшої медичної сестри реабілітаційного відділення Іршавської центральної районної лікарні та стягнуто з лікарні 595 грн. 26 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 250 грн. за надання юридичної допомоги. Однак фактично рішення суду не виконано, на роботі її не поновлено.

Судом до участі у справі як відповідача залучено відділ охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації.

Остаточно уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила стягнути з відділу охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 листопада 2005 року до 10 листопада 2007 року в сумі 5 277 грн. 60 коп.

Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 27 листопада 2007 року позов задоволено. Стягнуто з відділу охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 5 277 грн. 60 коп. втраченого середнього заробітку.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня 2008 року зазначене судове рішення скасовано. Стягнуто солідарно з відділу охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації та з Іршавської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1 6 139 грн. 39 коп. середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та 61 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.

У касаційній скарзі відділ охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, районний суд, керуючись положеннями ст. ст. 235, 238 КЗпП України, виходив із того, що за вимушений прогул за період з 10 листопада 2005 року до 10 листопада 2007 року підлягає виплаті заробітна плата у розмірі 5 277 грн. 60 коп., яку слід стягнути з відділу охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації.

Апеляційний суд стягнув у солідарному порядку з відділу охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації та Іршавської центральної районної лікарні 6 139 грн. 39 коп. за період з 10 листопада 2005 року до дня постановлення ним ухвали – 27 березня 2008 року.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Судом установлено, що рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2005 року ОСОБА_1 поновлено на посаді молодшої медичної сестри реабілітаційного відділення Іршавської центральної районної лікарні та стягнуто з лікарні 595 грн. 26 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 250 грн. за надання юридичної допомоги. Фактично рішення суду не виконано, на роботі її не поновлено.

Судом до участі у справі в якості відповідача залучено відділ охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Районний суд стягнув з відділу охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 5 277 грн. 60 коп. втраченого середнього заробітку, оскільки згідно з інформацією УДК в Іршавському районі відкритих рахунків по Іршавській районній лікарні немає.

Апеляційний суд стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу як з Іршавської центральної районної лікарні, так і з відділу охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації солідарно. Між тим солідарна відповідальність, встановлена нормами ЦК України (435-15) , зокрема, статтею 541, відповідно до якої солідарний обов’язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов’язання та статтею 1190, згідно з якою особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

Нормами КЗпП України (322-08) , на підставі яких був заявлений та розглядався позов, солідарного стягнення не передбачено.

Крім того, ухвала апеляційного суду за змістом не відповідає вимогам ст. ст. 315, 316 ЦПК України, оскільки в ній не наведено мотивів, з яких суд дійшов таких висновків.

Оскільки допущені апеляційним судом порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, ухвала суду апеляційної інстанцій підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділу охорони здоров‘я Іршавської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 27 березня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до апеляційного суду Закарпатської області.