Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Мукачево в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про порядок користування домоволодінням,

Прокурор м. Мукачево звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом про розірвання договору про порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1 укладеного 19 січня 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3., мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вказаним договором підвальні приміщення розміром 10,20 к.м, підвал під № 1,2 та комора розміром 2,7 кв.м, які вказані у генеральному плані під літ. "А" та відмічені під номерами 1-1,1-2 залишаються у користуванні ОСОБА_3. Він як користувався, так і продовжував користуватися ними і після укладення договору. Проте, після смерті останньої, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, її правонаступником стала ОСОБА_2., яка позбавила його можливості доступу до комунікацій, які необхідні для користування, а вони проходять саме через підвал № 1,2, і цим порушує його права.

Рішенням Мукачівського районного суду від 18 грудня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 24 лютого 2009 року рішення Мукачівського районного суду від 18 грудня 2008 року залишено без змін.

У касаційних скаргах прокуратури Закарпатської області та ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення по суті заявлених позовних вимог, у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що згідно договору про порядок користування будинком АДРЕСА_1, укладеному 19 січня 1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3., останній у користування передано житлові та підсобні приміщення жилого будинку під. літ. "А", а саме: коридор розміром 2,1 кв.м, кухня розміром 10,3 кв.м, вбиральня розміром 1,3 кв.м, житлова кімната розміром 17 кв.м, комора розміром 2,7 кв.м, підвальне приміщення розміром 10,2 кв.м, відмічені під №№ 1-1,1-2,1-3,1-4,1-5, та підвал під № 1,2 загальною площею 43,3 кв.м, а також усі жилі та підсобні приміщення жилого будинку під літ. "Б". Згідно із цим договором сторони домовилися проводити поточний ремонт жилих та підсобних приміщень, які знаходяться у їхньому користуванні за власний рахунок, капітальний ремонт жилого будинку літ. "А" – за спільні кошти, а капітальний ремонт будинку літ. "Б" проводить ОСОБА_3. Ремонт надвірних споруд проводиться за рахунок тієї сторони, у користуванні якої знаходяться такі споруди.

Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 8 лютого 2006 року, виданим державним нотаріусом Мукачівської державної нотаріальної контори та зареєстрованим у реєстрі за № ІІІ-355 у користування ОСОБА_2. перейшли 1/6 частина будинку, яка складає квартиру № 1 у будинку літ. "А", житловою площею 17 кв.м та загальною площею 33,1 кв.м, а також підвал площею 10,2 кв.м, який знаходився у користуванні ОСОБА_3. згідно із договором, укладеним між нею та ОСОБА_1

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили із того, що позивачем не надано доказів того, що відповідачкою порушуються умови укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3., правонаступником якої є ОСОБА_2. договору щодо порядку користування будинком та не зазначено жодної підстави для розірвання цього договору. Крім того, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2. не досягнуто згоди щодо розірвання цього договору. Умовами договору не передбачено право на односторонню відмову від договору.

Не надано й доказів того, що відповідачкою чиняться йому перешкоди у користуванні горищем, оскільки у нього є ключі від дверей до комори зі сходами на горище. Не заперечував він й того, що ОСОБА_2. не чинить йому перешкод у доступі до горища.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна.

Звертаючись до суду із позовом в інтересах ОСОБА_1, прокурор м. Мукачево зазначав, що згідно укладеного між сторонами договору щодо встановлення порядку користування будинком, спірним підвалом користується ОСОБА_2. та з її боку ОСОБА_1 чиняться перешкоди щодо улаштування у цьому підвальному приміщенні, де проходять каналізаційні мережі насосної установки для забезпечення цілодобового водопостачання квартири. Оскільки, укладаючи такий договір, ОСОБА_1 не знав, що відповідачкою будуть чинитися йому перешкоди у доступі до підвального приміщення з метою улаштування насосної установки для забезпечення його квартири водопостачанням, і такі дії відповідачки завдають йому шкоди та значною мірою позбавляють його того, на що він розраховував при укладенні цього договору - таке порушення в силу положень ст. 651 ЦК України є істотним, тому просив розірвати спірний договір.

У листі Мукачівського міського комунального підприємства Мукачівводоканал від 14 лютого 2008 року № 203 зазначено, що улаштування насосної установки для забезпечення цілодобового водопостачання квартири можливе в підвальному приміщення, що розташоване під сантехнічним приміщенням квартири, де влаштовані мережі водопроводу та каналізації.

Однак, відмовляючи у позові суди зазначали, що у цьому листі відсутні відомості про те, в якому саме підвальному приміщенні, під якою конкретно кімнатою квартири можливе влаштування насосної установки, а також не зазначено чи можливе влаштування насосної установки для забезпечення цілодобового водопостачання в інших частинах мереж водопостачання та каналізації у вказаному будинку.

Проте суди у порушення норм процесуального права не з’ясували в якому саме підвальному приміщенні можливе улаштування насосної установки, та чи не є це приміщення тим самим підвальним приміщенням, яке перебуває у користуванні відповідачки й відповідно ОСОБА_2. чиняться позивачу перешкоди у користуванні саме цим підвальним приміщенням.

Крім того, водопровідні та каналізаційні труби, які перебувають у підвалі будинку згідно з вимогами ч. 2 ст. 382 ЦК України є спільною сумісною власністю мешканців цього будинку, зокрема: ОСОБА_1 та відповідачки, а також призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, які розташовані у цьому будинку.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційні скарги прокуратури Закарпатської області та ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Мукачівського районного суду від 18 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 24 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.