УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І.,
суддів: Барсукової В.М., Луспеника Д.Д.,
Данчука В.Г., Косенка В.Й., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – об‘єднання комунальних підприємств "Алчевське житлово-експлуатаційне об‘єднання", про відшкодування майнової та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
У січні 2006 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що проживає у АДРЕСА_1, проживає відповідач ОСОБА_2
14 червня 2005 року внаслідок недбалого відношення до сантехнічного обладнання, встановленого у квартирі відповідача, була залита водою її квартира.
Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 1 398 грн. 40 коп. на відшкодування майнової шкоди та 20 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 5 листопада 2008 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 398 грн. 40 коп. на відшкодування майнової шкоди, 1 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 447 грн. 65 коп. судових витрат. У позові до об‘єднання комунальних підприємств "Алчевське житлово-експлуатаційне об‘єднання" (далі – ОКП "АЖЕО") відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 16 квітня 2009 року зазначене судове рішення скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Міський суд, задовольняючи позов частково, виходив із того, що відповідач як власник квартири, з якої було залито квартиру позивачки, повинен відшкодувати завдану майнову та моральну шкоду, оскільки така шкода завдана його бездіяльністю, яка полягає у незабезпеченні належного утримання санітарно-технічних приладів у своїй квартирі.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення та відмовляючи у позові, посилався на те, що доказів про залиття квартири позивачки 14 червня 2005 року саме відповідачем не надано.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2006 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_2, зазначаючи, що з його вини 14 червня 2005 року було залито водою її квартиру. Крім того, вона указувала, що її квартира з 2001 року заливається постійно.
Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу указував, що він неодноразово звертався до ЖЕД № 3 ОКП "АЖЕО" із заявами про усунення причин залиття його квартири, що підтверджується актами від 17 грудня 2002 року, від 3 та 4 січня 2003 року, від 17 листопада 2006 року, від 22 грудня 2006 року (а.с. 99).
На а.с. 162 т. 1 є рішення Алчевського міського суду Луганської області від 23 грудня 2005 року за позовом ОСОБА_2, зокрема, до ОКП "АЖЕО" про відшкодування шкоди, в якому зазначено, що актом від 6 січня 2003 року встановлено, що у квартирі ОСОБА_2 є сліди промерзання і залиття еркеру. Причиною цього можуть бути дефекти при заповненні швів між конструкціями. У зв’язку з цим позов до ОКП "АЖЕО" задоволено частково.
У порушення вимог ст. 213 ЦПК України апеляційний суд, скасовуючи рішення міського суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, не перевірив, з яких саме причин відбулося залиття квартири позивачки 14 червня 2005 року.
Не можна також погодитися і з рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові до ОКП "АЖЕО", оскільки ОСОБА_1 позов до ОКП "АЖЕО" не заявлявся, у судових засіданнях ОКП "АЖЕО" брало участь як третя особа, яку представляв ОСОБА_3 (а.с. 25, 29). У матеріалах справи є ухвали, в яких є посилання на те, що ОКП "АЖЕО" є співвідповідачем (а.с. 85, 101 т. 1), однак судових рішень з приводу залучення ОКП "АЖЕО" в якості співвідповідача в справі немає.
Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 5 листопада 2008 року та рішення апеляційного суду Луганської області від 16 квітня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Гуменюк
Судді: В.М. Барсукова
В.Г. Данчук
В.Й. Косенко
Д.Д. Луспеник