Колегія суддів Судової палати у

цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир -Агробудіндустрія" та ОСОБА_4 про визнання частково недійсним рішення загальних зборів трудового колективу,

У жовтні 2008 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням загальних зборів колективу виробничого об’єднання"Агробудіндустрія" від 3 березня 2005 року затверджено Положення про персоніфікацію пайового фонду трудового колективу, згідно якого визначено частки вартості майна кожного члена трудового кооперативу залежно від його трудового вкладу. Проте ОСОБА_4, шляхом обману членів трудового колективу та переслідуючи мету заволодіти контрольною часткою голосів у господарському товаристві, оголосив присутнім на зборах про те, що в ситуації, яка склалася в державі, він не може ефективно керувати підприємством, якщо частка в майні складатиме 50 %. Тому рішенням зборів йому виділено 51 % майна на суму більше ніж півмільйона гривень, а кожен з них втратив право власності на майно вартістю в 9 545 грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 1 грудня 2008 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 12 березня 2009 року рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 1 грудня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права й ухвалення нового рішення про закриття провадження у справі.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено, що 14 квітня 2004 року на нараді представники обласної державної адміністрації та регіонального Фонду державного майна у Житомирській області, де був присутній і директор виробничого об’єднання "Агробудіндустрія" ОСОБА_4 рекомендовано провести розпаювання статутного капіталу підприємства в розмірі 10 % між членами трудового колективу, а решту 90 % залишити у резервному фонді для виявлення можливих претендентів на майно ( а.с. 109).

З цією метою 3 березня 2005 року проведені збори трудового колективу виробничого об’єднання "Агробудіндустрія", на яких були присутні 50 чоловік. Прийнятим рішенням ОСОБА_4 виділено 51 % розпайованого майна ( а.с. 26-27).

Задовольняючи позовні вимоги, суди правильно виходили з того, що позивачами не надано доказів того, що при проведенні загальних зборів трудового колективу на яких прийнято рішення про виділення ОСОБА_4 як директору заводу 51 % майна, порушені вимоги чинного законодавства щодо порядку скликання та проведення загальних зборів. Також позивачами не надано доказів введення ОСОБА_4 працівників трудового колективу в оману при прийняття рішення загальними зборами при розпарюванні майна підприємства.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржувані рішення судів відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, касаційна скарга підлягає відхиленню із залишенням судових рішень без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 1 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 12 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.