Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Барсукової В.М., Луспеника Д.Д.,-

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: комунальне підприємство"Житловик-2", відділення цивільної імміграційної реєстрації фізичних осіб Гірницького районного відділу Макіївського МУ ГУ МВС України про визнання таким, що втратив право користування жилим приміщенням за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рішення апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2009 року,

У червні 2008 року позивачки звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у цій квартирі зареєстровані та проживають у якості членів сім’ї наймача. Зазначали, що ОСОБА_4 з 2001 року у квартирі не проживає без поважних причин, а у 2002 році зареєстрував у квартирі свого малолітнього сина ОСОБА_5, який проживає із батьками за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_4 звернувся із зустрічним позовом про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням та вселення. Вказував, що зареєстрований у спірній квартирі з 1981 року. Після реєстрації шлюбу він був змушений переїхати тимчасово до квартири бабусі дружини, оскільки відповідачки перешкоджали йому в користуванні спірною квартирою, а з 2007 року змінили вхідні двері та замки. Просив про задоволення позову.

Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 18 червня 2009 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2009 року рішення районного суду скасовано у задоволені позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено, позов ОСОБА_4 задоволено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 23 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.