Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області (далі - Відділення) про перерахунок щомісячних страхових виплат, за касаційною скаргою Відділення на рішення Павлоградського міськрайонного суду від 16 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2007 року,

У березні 2007 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що у зв’язку з установленням стійкої втрати професійної працездатності, унаслідок нещасного випадку на виробництві, Відділенням йому проводяться щомісячні виплати страхового відшкодування. У результаті неправильного застосування відповідачем чинного законодавства України щодо перерахування щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки України та застосування меншого коефіцієнта зростання середньої заробітної плати ніж за даними Держкомстату України, йому були недораховані щомісячні страхові виплати за період з 1 березня 2002 року до 31 січня 2007 року в розмірі 3 986 грн. 75 коп. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість і зобов’язати останнього виплачувати з 1 лютого 2007 року щомісячні страхові виплати в розмірі 503 грн. 32 коп.

рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

У касаційній скарзі Відділення просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суди виходили з того, що при нарахуванні позивачу страхових виплат відділення Фонду неправильно застосувало норми ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) ) (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та помилково застосувало до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, установлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.

Однак з такими висновками судів погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з п. п. 4.4.2 – 4.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України і затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7, (діючого на час виникнення спірних відносин) при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу третього частини першої статті 34 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року, а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 24 від 27 квітня 2007 року, згідно з п. п. 3.4.4, 3.8.2 якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Указаний порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджено відповідно до Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року (1105-14) , до якого внесено зміни Законом України № 717-V від 23 лютого 2007 року (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, згідно яких пункт 7 частини сьомої статті 17 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

З матеріалів справи вбачається, що відділенням Фонду проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу у відповідності з постановами правління Фонду № 5 від 24 лютого 2004 року (на коефіцієнт 1,152), № 3 від 28 лютого 2005 року (на коефіцієнт 1,238) та № 3 від 6 березня 2006 року (на коефіцієнт 1,203), в кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведене відділенням Фонду перерахування належних позивачу щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок судів було зроблено з порушенням вимог ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а в апеляційного суду – для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Ураховуючи, що судами при вирішенні спору неправильно застосовані норми матеріального права, судові рішення відповідно до ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області задовольнити.

рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2007 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді Дніпропетровської області про перерахунок щомісячних страхових виплат відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.