6-4559св10 Про припинення поруки та визнання правочинів недійсними - 12.05.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", приватного підприємства "Конкордія", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Кліар Ченнел Україна", приватний нотаріус Михайленко Сергій Анатолійович, про припинення поруки та визнання договору іпотеки недійним і за позовом ОСОБА_6 до відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", товариства з обмеженою відповідальністю "Кліар Ченнел Україна" (далі – ТОВ "Кліар Ченнел Україна"), треті особи: приватні нотаріуси Михайленко Сергій Анатолійович, ОСОБА_7, про припинення поруки та визнання правочинів недійсними за касаційною скаргою "Райффайзен Банк Аваль" (далі – ВАТ "Райффайзен Банк Аваль") на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2010 року,

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 5 травня 2005 року нею як майновим поручителем приватного підприємства "Конкордія" (далі – ПП "Конкордія") та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" укладено договір іпотеки, який забезпечував вимоги ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" за генеральною кредитною угодою від 5 квітня 2004 року № 010/02-02/294, кредитними договорами, договорами овердрафту та договорами про надання гарантій, що були укладені в рамках генеральної кредитної угоди між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ПП "Конкордія". За договором іпотеки вона – ОСОБА_3 – передала в іпотеку належну їй на праві приватної власності АДРЕСА_1. Указувала, що на момент укладення договору іпотеки сума кредиту за генеральною кредитною угодою становила 7 млн. 850 тис. грн., строк повернення якого визначено 15 січня 2005 року. Посилаючись на те, що сторонами генеральної кредитної угоди були внесені до цієї угоди зміни без її згоди як поручителя, а саме: щодо суми кредиту та строків виконання зобов’язання, просила припинити поруку й визнати договір іпотеки від 5 травня 2005 року недійсним.

У вересні 2009 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ВАТ "Райфайзен Банк Аваль", в якому просив визнати недійними договори іпотеки від 9 червня 2006 року, від 20 листопада 2007 року та від 9 жовтня 2009 року, а також кредитний договір від 16 листопада 2007 року, укладені ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Кліар Ченнел Україна", засновником якого він є.

Зазначені позови судами розглянуті в одному провадженні.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2010 року, позови ОСОБА_3 та ОСОБА_6 задоволено.

Припинено поруку та визнано недійсним укладений ВАТ "Райффайзен банк Аваль" і ОСОБА_3 договір іпотеки від 5 травня 2005 року. Зобов’язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. на всіх примірниках договору іпотеки від 5 травня 2005 року та в реєстрі нотаріальних дій зробити відмітку про те, що договір іпотеки є недійсним, і звільнити майно шляхом зняття заборони на заставлене майно.

Визнано недійсним укладений ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Кліар Ченнел Україна" договір іпотеки від 9 червня 2006 року. Зобов’язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. на всіх примірниках договору іпотеки від 9 червня 2009 року та в реєстрі нотаріальних дій зробити відмітку про те, що договір іпотеки від 9 червня 2009 року є недійсним, і зняти заборону на відчуження нежилих приміщень (літ. А) з № 1 до № 18 (групи приміщень № 667, № 669) загальною площею 262,8 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, і належала іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності від 11 травня 2006 року.

Визнано недійсним кредитний договір від 16 листопада 2007 року, укладений ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ "Кліар Ченнел Україна".

Визвано недійсним укладений ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Кліар Ченнел Україна" договір іпотеки від 20 листопада 2007 року. Зобов’язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. на всіх примірниках договору іпотеки від 20 листопада 2007 року та в реєстрі нотаріальних дій зробити відмітку про те, що договір іпотеки від 28 листопада 2007 року є недійсним, і зняти заборону на відчуження земельної ділянки площею 2,0003 га та земельної ділянки площею 0, 9997 га, що розташовані на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Визнано недійсним договір іпотеки, укладений ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ "Кліар Ченнел Україна", від 9 жовтня 2008 року. Зобов’язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. на всіх примірниках договору іпотеки від 9 жовтня 2008 року та в реєстрі нотаріальних дій зробити відмітку про те, що договір іпотеки від 9 жовтня 2008 року є недійсним. Зобов’язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 зняти заборону на відчуження земельної ділянки площею 1 га, що належить іпотекодавцю на праві власності відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 5 квітня 2004 року акціонерним поштово-пенсійним банком "Аваль" (далі – АППБ "Аваль") та ПП "Конкордія" укладено генеральну кредитну угоду, відповідно до умов якої ПП "Конкордія" отримало кредит у сумі 2 млн. 500 тис. грн. строком до 14 січня 2005 року (а.с. 7-11).

5 травня 2005 року ПП "Конкордія" і ОСОБА_3 уклали договір про умови надання поруки, згідно з яким ОСОБА_3 надає ПП "Конкордія" майнову поруку для забезпечення виконання цим підприємством частини його зобов’язання перед ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" відповідно до генеральної кредитної угоди від 5 квітня 2004 року (а.с. 26).

Цього ж дня між ОСОБА_3 як майновим поручителем ПП "Конкордія" та АППБ "Аваль" укладено договір іпотеки, за яким ОСОБА_3 передала в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме АДРЕСА_1 (а.с. 24-25).

Додатковою угодою від 6 вересня 2005 року, укладеною АППБ "Аваль" та ПП "Конкордія", внесено зміни до п. 2.2.3 генеральної кредитної угоди (а.с. 12).

Додатковою угодою від 1 листопада 2005 року, укладеною АППБ "Аваль" та ПП "Конкордія", внесено зміни до пп. 1.2, 1.3, і п. 2.2.2 генеральної кредитної угоди (а.с. 13).

Додатковою угодою від 29 листопада 2005 року, укладеною АППБ "Аваль" та ПП "Конкордія", внесені зміни до пп. 2.2.1 і 2.2.3 генеральної кредитної угоди (а.с. 14).

Додатковою угодою від 27 березня 2006 року, укладеною АППБ "Аваль" і ПП "Конкордія", внесені зміни до пп.1.2, 1.3, 2.2.1, 2.2.3 та 2.5 генеральної кредитної угоди (а.с. 16).

Додатковою угодою від 30 червня 2006 року, укладеною АППБ "Аваль" і ПП "Конкордія", внесено зміни до пп. 2.2.1 та 2.2.3 генеральної кредитної угоди (а.с. 15).

Додатковою угодою від 19 грудня 2006 року, укладеною ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Конкордія", внесено зміни до п. 1.2 генеральної кредитної угоди (а.с. 17).

Додатковою угодою від 4 вересня 2007 року, укладеною ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Конкордія", внесено зміни до п. 1.2 генеральної кредитної угоди (а.с. 18).

Додатковою угодою від 18 жовтня 2007 року, укладеною ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПП "Конкордія", внесено зміни до п. 2.2.3 генеральної кредитної угоди (а.с. 19).

Додатковою угодою від 14 листопада 2007 року, укладеною ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ПП "Конкордія", внесено зміни до пп. 1.2, 1.3, 2.2.2, 2.2.3 генеральної кредитної угоди (а.с. 20).

Додатковою угодою від 16 травня 2008 року, укладеною ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ПП "Конкордія", внесено зміни до пп. 1.2, 5.3, 5.6, 5.8 генеральної кредитної угоди (а.с. 21).

Додатковою угодою від 16 жовтня 2008 року, укладеною ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ПП "Конкордія", внесено зімни до пп. 1.2, 1.3, 2.2.2, 2.2.3, 5.10 генеральної кредитної угоди (а.с. 22).

9 червня 2006 року АППБ "Аваль" та ТОВ "Кліар Ченнел Україна" укладено договір іпотеки щодо зобов’язань ПП"Конкордія" за генеральною кредитною угодою від 5 квітня 2004 року. За умовами зазначеного договору іпотеки ТОВ "Кліар Ченнел Україна" передає в іпотеку належні йому нежилі приміщення (літ. А) з № 1 до № 18 (групи приміщень № 667, № 669) – офіс загальною площею 262, 8 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 59-60).

16 листопада 2007 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ТОВ "Кліар Ченнел Україна" уклали кредитний договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії на суму 1 млн. 900 тис. доларів США строком до 19 листопада 2012 року зі сплатою 6,3 % річних та одноразової комісії в розмірі 0,5 процентів від ліміту кредитної лінії (а.с. 65-66).

20 листопада 2007 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Кліар Ченнел Україна" уклали договір іпотеки для забезпечення зобов’язання за кредитним договором від 16 листопада 2007 року, за яким ТОВ "Кліар Ченнел Україна" передає в іпотеку земельну ділянку площею 2,0003 га, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с. 61-63).

9 жовтня 2008 року ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Кліар Ченнел Україна" уклали договір іпотеки для забезпечення зобов’язань ПП"Конкордія" за генеральною кредитною угодою від 5 квітня 2004 року, відповідно до умов якого ТОВ "Кліар Ченнел Україна" передало в іпотеку належну йому земельну ділянку площею 1 га, що розташована на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області (а.с. 48-57).

Задовольняючи позов ОСОБА_6 – учасника ТОВ "Кліар Ченнел Україна" та ухвалюючи рішення про визнання недійсними кредитного договору від 16 листопада 2007 року й договорів іпотеки від 9 червня 2006 року, 20 листопада 2007 року, 9 жовтня 2009 року, укладених між АППБ "Аваль" і ТОВ "Кліар Ченнел Україна", суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із недотримання вимог закону під час їх укладення.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, а апеляційний суд, залишаючи його без змін, припустилися порушень процесуальних норм права, які є підставою для скасування судових рішень.

Так, згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства .

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Розглянувши в одному провадженні позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_6, без постановлення ухвали про їх об’єднання в порушення правил ч. 1 ст. 126 ЦПК України, відповідно до якої суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача, суд не врахував положення норм ст. ст. 3, 4, 15, 16 ЦПК України та роз’яснення, викладені в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) .

Так, як установлено судом, ОСОБА_6, який є учасником ТОВ "Кліар Ченнел Україна", оскаржив у суді законність договорів, укладених між двома юридичними особами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарських товариств, що пов’язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових, а також справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, підсудні господарським судам.

Стаття 3 ЦПК України передбачає право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Ураховуючи те, що ОСОБА_6 звернувся до суду не за захистом своїх особистих прав та інтересів, оскільки він не був стороною оскаржуваних договорів, а в інтересах юридичної особи, яка їх уклала з іншою юридичною особою, спори яких підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, і відсутності даних про надання ОСОБА_6 повноважень на представництво інтересів юридичної особи – ТОВ "Кліар Ченел Україна", судові рішення в цій частині підлягають скасуванню із закриттям провадження у цивільній справі (ст. 16, п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України).

Задовольняючи позов ОСОБА_3, яка виступила майновим поручителем за генеральною кредитною угодою, та ухвалюючи рішення про припинення поруки й визнання недійсними договору іпотеки від 5 травня 2005 року, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що всі додаткові угоди між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ПП "Конкордія", укладені в рамках генеральної кредитної угоди від 5 квітня 2004 року, укладалися без її згоди як майнового поручителя та змінювали основне зобов’язання й обсяг її відповідальності, що відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України є підставою для припинення поруки.

Обґрунтовуючи своє рішення в частині припинення поруки та визнання договору іпотеки від 5 травня 2005 року, укладеного ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" і ОСОБА_3, недійсним, суд першої інстанції посилався на ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється в разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; на ст. 638 ЦК України, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, і на ст. ст. 509, 546 ЦК України.

При цьому судом неправильно застосовані норми цивільного законодавства та порушені норми процесуального права.

Так, як убачається з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення про визнання договору іпотеки від 5 травня 2005 року й припинення поруки за договором поруки від 5 травня 2005 року, виходили з однієї й тієї самої підстави – відсутність згоди ОСОБА_3 на зміну умов поруки (ст. 559 ЦК України).

При цьому суди не врахували, що ст. 546 ЦК України містить перелік видів забезпечення виконання, кожний з яких є самостійною цивільно-правовою формою відповідальності, встановленою на підставі окремих договорів, і регулюється відповідними правовими нормами.

розрізняючи поняття поруки та застави (іпотеки) законодавство визначає різну відповідальність поручителя та заставодавця (майнового поручителя) і різні підстави припинення поруки та права застави.

Крім того, судами не враховано, що законодавство, розрізняючи поняття припинення дії договору та недійсності договору, визначає для цього різні підстави.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Визнання правочину недійсним встановлює його недійсність з моменту його укладення, на відміну від розірвання (припинення) договору.

Заявляючи в суді вимоги про визнання договору іпотеки недійсним, ОСОБА_3 посилалась на норму ст. 652 ЦК України, яка регулює цивільно-правові відносини зміни або розірвання договору.

Задовольняючи в цій частині позов ОСОБА_3 та ухвалюючи рішення про визнання договору іпотеки недійсним, суд у рішенні в порушення вимог ст. ст. 213, 215 ЦПК України не вказав, з яких передбачених законом підстав (§2 гл. 16 розділу VI) цей договір є недійсним.

Крім того, у порушення норм ст. ст. 10, 60, 62, 212 ЦПК України суд не вжив необхідних заходів для перевірки доводів ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" про те, що під час зміни умов генеральної кредитної угоди відповідні зміни вносились до договору іпотеки від 5 травня 2005 року, укладеного з ОСОБА_3; усі зміни погоджувались із нею; договір про внесення змін № 1 від 6 вересня 2005 року, № 010/14/04/323 від 14 листопада 2007 року, № 010/14/04/206 від 22 травня 2008 року, № 010/14/04/135 від 17 листопада 2008 року, № 010/14/04/ 294 від 15 січня 2009 року підписані нею особисто, її підпис нотаріально посвідчений і завірений печаткою приватним нотаріусом Михайленком С.А., а внесені до реєстру примірники договорів зберігаються в нотаріальній конторі.

За таких обставин судові рішення в цій частині підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 11 січня 2010 року в частині задоволення позову ОСОБА_3 скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до Дарницького районного суду м. Києва; у частині позову ОСОБА_6 скасувати, провадження у справі в цій частині закрити.