Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Октябрського районного відділу Полтавського міського управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі – Октябрського РВ ПМУ МВС України в Полтавській області), Державного казначейства України, третя особа – управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі – УМВС України в Полтавській області) про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою УМВС України в Полтавській області на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 грудня 2007 року,

У червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Октябрського РВ ПМУ МВС України в Полтавській області, Державного казначейства України про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що начальник Октябрського РВ ПМУ МВС України в Полтавській області, виконуючи вказівку керівництва УМВС України в Полтавській області, надіслав запити до ГЖЕД № 1 та ГЖЕД № 3 м. Полтави з вимогою надати інформацію про мешканців квартири № 6, яка є його власністю, у будинку АДРЕСА_1, та квартири № 7 у будинку АДРЕСА_2, яка є власністю його дружини, згоди на отримання такої інформації позивач не надавав.

Посилаючись на те, що діями начальника Октябрського РВ ПМУ МВС України в Полтавській області грубо порушені його та членів його сім’ї конституційні права, ОСОБА_1 просив визнати їх незаконними та стягнути з відповідача 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, яка була завдана такими діями відповідача.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19 грудня 2007 року, позов задоволено частково: визнано дії Октябрського РВ ПМУ МВС України в Полтавській області, які виразилися у протиправному збиранню інформації щодо наявності нерухомості на праві приватної власності у позивача та членів його сім’ї, незаконними; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України 1 500 грн. на відшкодування моральної шкоди; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УМВС України в Полтавській області просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і закрити провадження у справі.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, із чим погодився й апеляційний суд, виходив із того, що збирання інформації щодо власності ОСОБА_1 та членів його сім’ї проведено всупереч встановленого законом порядку, чим завдано позивачу моральної шкоди.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Судом установлено, що Октябрським РВ ПМУ МВС України в Полтавській області на адресу ГЖЕД № 1 та ГЖЕД № 3 м. Полтави робились запити за № № 16800, 16901 від 12 червня 2007 року для отримання інформації про мешканців квартир №№ 6, 7, 12 у будинку АДРЕСА_1 та квартир №№ 3, 5, 7 будинку АДРЕСА_2 в місті Полтаві.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про інформацію" забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.

Статтею 11 Закону України "Про міліцію" передбачено право міліції при виконанні покладених на неї обов’язків, зокрема, одержувати безперешкодно і безплатно від підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та об'єднань громадян на письмовий запит відомості (в тому числі й ті, що становлять комерційну та банківську таємницю), необхідні у справах про злочини, що знаходяться у провадженні міліції.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 212- 215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув; не встановив і не зазначив у рішенні, з якою метою були направлені відповідачем запити щодо отримання інформації про мешканців квартир №№ 6, 7, 12 у будинку АДРЕСА_1 та квартир №№ 3, 5, 7 будинку АДРЕСА_2 в місті Полтаві, чи проводився збір інформації лише відносно ОСОБА_1 і членів його сім’ї; не перевірив наявність підстав, за яких збирання такої інформації допускається без згоди особи, відносно якої вона збирається.

Крім того, відповідно до ст. 1167 ЦК України, на підставі якої судом вирішено спір, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Стягуючи моральну шкоду за рахунок Державного бюджету України, суд усупереч вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України не навів відповідних мотивів такого висновку та не зазначив, з якого рахунку вона повинна бути списана.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставини і фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 19 грудня 2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.