Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння або стягнення суми його вартості та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 15 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди.

Під час розгляду справи позивач доповнив позовні вимоги й просив у разі відсутності спірного майна стягнути з відповідачів його вартість.

Позовні вимоги мотивував тим, що за ним зареєстровано автомобіль марки ВАЗ 2101, номерний знак НОМЕР_1; у грудні 2002 року він дорученням уповноважив свою дружину, ОСОБА_2, керувати та розпоряджатися цим автомобілем. Остання без його відома доручила ОСОБА_3 керувати й розпоряджатися спірним автомобілем, про що він дізнався в жовтні 2006 року, коли ОСОБА_3 просив видати нове доручення.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 самовільно розпорядилася спільним майном подружжя, ОСОБА_1 просив зобов’язати ОСОБА_3 повернути йому автомобіль, у разі відсутності автомобіля – сплатити його вартість у сумі 4 225 грн. 79 коп. згідно з висновком експертизи; стягнути з ОСОБА_2 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 15 лютого 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалені у справі судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Касаційна скарга не підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 387 ЦК України, на підставі якої заявлено позов, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

Судом установлено, що 24 грудня 2002 року позивачем на ім’я ОСОБА_2 було видано доручення на право розпорядження спірним автомобілем. Діючи в межах наданих їй повноважень, 22 травня 2003 року ОСОБА_2 розпорядилася ним на власний розсуд – передала автомобіль на підставі нотаріально посвідченого доручення в розпорядження ОСОБА_3, отримавши від нього 600 доларів США, останній у свою чергу продав його на запчастини.

Ухвалюючи рішення суд, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, коли судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 15 лютого 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.