Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Одеської області від 6 грудня 2007 року,

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначала, що 26 серпня 2001 року відповідач наніс їй тілесні ушкодження, у результаті чого її було госпіталізовано з діагнозом: черепно-мозкова травма, струс головного мозку, багаточисельні ушкодження грудної клітини та інших частин тіла, на стаціонарному лікуванні вона перебувала 12 днів і 84 дні на амбулаторному.

Посилаючись на те, що діями ОСОБА_2 їй завдана матеріальна та моральна шкода, ОСОБА_1 просила стягнути з нього на свою користь 767 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 6 грудня 2007 року рішення суду першої інстанції частково скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 683 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 2 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом установлено, що 26 серпня 2001 року позивачка була побита відповідачем, у результаті чого їй нанесені тілесні ушкодження, які згідно з актом № 3811 від 27 серпня 2001 року, додатковим актом № 4905 від 27 серпня 2001 року та актом № 349 від 28 січня 2002 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що завдали короткочасний розлад здоров’я.

Постановою Суворовського РВ ОМУ УВС України в Одеській області від 27 серпня 2001 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2

У липні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 125 КК України.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2005 року в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв’язку з відмовою ОСОБА_1 від скарги про порушення кримінальної справи.

Відповідно до вимог ст. 440 ЦК УРСР шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 440-1 ЦК УРСР моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Постановляючи рішення, суд, з’ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, коли рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 337, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 6 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарження не підлягає.