Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт - Українські авіалінії", треті особи: ОСОБА_2, професійна спілка "Ліга лінійних пілотів", професійна спілка "Асоціація льотного складу цивільної авіації України", конфедерація вільних професійних спілок України, про поновлення на роботі, визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди за касаційними скаргами професійної спілки "Асоціація льотного складу цивільної авіації України", ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 грудня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 10 липня 2008 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт - Українські авіалінії" (далі – ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт") про поновлення на роботі, визнання наказів про накладення дисциплінарних стягнень незаконними, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 22 січня 1997 року він працював у відповідача на посаді другого пілота екіпажів повітряних суден льотного директорату, а з 18 квітня 2002 року - на посаді командира повітряного судна "Боїнг - 737". Наказами генерального директора ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт": № 439-ос від 28 березня 2007 року, № 543-ос від 13 квітня 2007 року та № 835-ос від 16 травня 2007 року - його було незаконно притягнуто до дисциплінарної відповідальності - оголошено догани. 24 липня 2007 року наказом генерального директора ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" № 1493-ос його було незаконно звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України у зв’язку із систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Просив суд визнати незаконними вказані накази відповідача, поновити його на роботі, стягнути із ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 грудня 2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 10 липня 2008 року, у задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.

У касаційних скаргах професійна спілка "Асоціація льотного складу цивільної авіації України" (далі - ПС "Асоціація льотного складу цивільної авіації України"), ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3. просять скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1. задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що позивач з 22 січня 1997 року працював у ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" на посаді другого пілота екіпажів повітряних суден льотного директорату, а з 18 квітня 2002 року - на посаді командира повітряного судна "Боїнг - 737". Наказами генерального директора ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт": № 439-ос від 28 березня 2007 року, № 543-ос від 13 квітня 2007 року та № 835-ос від 16 травня 2007 року - йому були оголошені догани. 24 липня 2007 року наказом генерального директора ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" № 1493-ос ОСОБА_1. було звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_1 пропустив установлені ст. ст. 228, 233 КЗпП України строки на звернення до суду з вимогами щодо визнання незаконними рішення комісії по трудовим спорам та наказів № 439-ос від 28 березня 2007 року, № 543-ос від 13 квітня 2007 року.

Суд дійшов висновку, що дисциплінарні стягнення на ОСОБА_1. накладено відповідно до вимог чинного трудового законодавства, оскільки ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" завчасно надіслала до профспілкових організацій, членом яких є позивач, запити про надання згоди застосувати дисциплінарні стягнення, а професійна спілка "Ліга лінійних пілотів" (далі - ПС "Ліга лінійних пілотів") та ПС "Асоціація льотного складу цивільної авіації України" не надали своєчасної відповіді.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно з матеріалами справи лише після виявлення фактів затримки рейсів 18, 23 лютого та 21 березня 2007 року ОСОБА_1. вперше притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом генерального директора ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" № 439-ос від 28 березня 2007 року за дії, вчинені позивачем 18 лютого 2007 року. Потім наказами генерального директора ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" № 543-ос від 13 квітня 2007 року та № 835-ос від 16 травня 2007 року позивачу оголошено догани за дії, що потягли за собою затримку рейсів 23 лютого та 21 березня 2007 року.

З наведеного убачається, що суд прийшов до передчасного висновку, що мало місце систематичне невиконання позивачем без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на звернення до суду з вимогами про визнання незаконними наказів про накладення дисциплінарних стягнень (а.с. 376). Проте суд указаної заяви не розглянув, не перевірив причини пропуску строку, на які посилався позивач.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, яка розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником та повідомляє про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.

Згідно з указаною статтею перебіг строку для розгляду ПС "Ліга лінійних пілотів" та ПС "Асоціація льотного складу цивільної авіації України", конфедерацією вільних професійних спілок України запиту відповідача про надання згоди застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення щодо ОСОБА_1. починається з наступного дня після отримання запиту.

Суд на вказане уваги не звернув і помилково вважав, що профспілковим організаціям необхідно було надати відповідь протягом п’ятнадцяти днів від дня виготовлення запиту.

Суд дійшов передчасного висновку, що ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" завчасно надіслала зазначені запити до ПС "Ліга лінійних пілотів" та ПС "Асоціація льотного складу цивільної авіації України", конфедерації вільних професійних спілок України, оскільки не з’ясував, коли саме запити були направлені профспілковим організаціям.

Крім того, відповідно до ст. 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).

З матеріалів справи вбачається (т. 1 а.с. 159, 216), що ПС "Асоціація льотного складу цивільної авіації України" та конфедерація вільних професійних спілок не надали згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності (звільнення) позивача.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

З матеріалів справи вбачається, що наказ генерального директора ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт" № 1493 – ос від 24 липня 2007 року видано більше ніж через місяць після виявлення проступку (акт службового розслідування складено 16 червня 2007 року).

Суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України вказані вимоги закону залишив поза увагою та дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України в достатньому обсязі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин та фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги професійної спілки "Асоціація льотного складу цивільної авіації України", ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 7 грудня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області від 10 липня 2008 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.