Колегія суддів Судової палати у

цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та ОСОБА_6 до державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Фам Моделс" про усунення перешкод у користуванні майном; за позовом ОСОБА_6 до Голосіївської районної у місті Києві ради, державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурс" про визнання права власності; за позовом державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України до товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та ОСОБА_6, Голосіївської районної у місті Києві ради, Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району та ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень,

У березні 2008 року ТОВ "Професіонал" та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України (далі – ДЖКП НАНУ), товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Фам Моделс" про усунення перешкод у користуванні приміщеннями за АДРЕСА_1, які є власністю ОСОБА_6 та надані в оренду ТОВ "Професіонал".

У листопаді 2008 року ОСОБА_6 доповнив позовні вимоги та просив визнати за ним право власності на ці приміщення, оскільки це право не визнається відповідачами.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що спірне приміщення відносилося до державного житлового фонду і перебувало у повному господарському віданні Національної академії наук України. З метою належного обслуговування цього та іншого державного майна президією Національної академії наук України № 422 від 24 грудня 1998 року створене державне житлово-комунальне підприємство у складі Національної академії наук України, як його засновника. За розпорядженням президії Національної академії наук України № 291 від 2 березня 2000 року "Про передачу державному житлово - комунальному підприємству Національної академії наук України житлових будинків" спірний будинок для обслуговування, ремонту тощо передано на баланс цього підприємства на праві оперативного управління.

Відповідно до вимог ст. 5 Житлового кодексу України, Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) , Закону України "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України", Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) та постанови Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 року № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" (891-95-п) державний житловий фонд був переданий у комунальну власність територіальної громади м. Києва в особі Київської міської державної адміністрації, і зокрема - за розпорядженням останньої - Голосіївській районній у місті Києві ради.

Це приміщення 25 жовтня 2007 року було зареєстроване на праві комунальної власності у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" у реєстровій книзі № 143п-20 за № 8098 а П.

Згідно рішення № 9/33 від 1 березня 2007 року 9 сесії V скликання Голосіївської районної в м. Києві ради та Наказу № 90 від 17 жовтня 2007 року Фонду приватизації комунального майна Голосіївського району в м. Києві "Про приватизацію нежилих приміщень, орендованих ТОВ "Професіонал" зазначене приміщення приватизоване шляхом викупу ТОВ "Професіонал".

26 жовтня 2007 року Фонд приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва, що діяв від імені Голосіївської районної в м. Києві ради на підставі Положення про Фонд приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва, затверджене рішенням сесії Голосіївської районної в м. Києві ради № 5/22 від 16 листопада 2006 року, та ТОВ "Професіонал" уклали договір купівлі-продажу зазначеного майна вартістю 2 738 000 грн. за 3 738 000 грн., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованого 1 листопада 2007 року в комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна".

6 листопада 2007 року ТОВ "Професіонал" продало спірне приміщення ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., зареєстрованого 8 листопада 2007 року в комунальному підприємстві"Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна" за № 8098а П.

12 листопада 2007 року власник цього майна ОСОБА_7 уклав з ТОВ "Професіонал" договір оренди цього приміщення для розміщення магазину товарів непродовольчої групи строком на 2 роки 11 місяців та передав орендарю приміщення у користування.

19 листопада 2007 року ОСОБА_7 уклав договір купівлі-продажу спірного приміщення з ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. Право власності зареєстровано в комунальному підприємстві"Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в реєстрі за № 4144 та до нього як власника майна перейшло за договором оренди право орендодавця.

20 листопада 2007 року невстановлена група осіб шляхом застосування фізичної сили, на підставі явно незаконної ухвали судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Бортницької В.В. про забезпечення позову від 7 листопада 2007 року захопила спірне приміщення, у порушення чинного законодавства виселила орендаря із цього приміщення та й після скасування цієї ухвали судді колегією суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області ухвалою від 28 грудня 2007 року, якою допущено поворот виконання ухвали, спірне приміщення не було передано власнику ОСОБА_6 та орендарю, і до цього часу незаконно утримується комерційним структурами, товариством з обмеженою відповідальністю "Ля Фам Моделс" та державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України, чим порушуються права власності.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_6 просив усунути перешкоди в праві власності на спірні приміщення, зобов’язати відповідачів: ТОВ "Ля Фам Моделс", товариство з обмеженою відповідальністю "Евроресурс" та державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України не перешкоджати йому, як власнику цих приміщень, у володінні та користуванні ними, визнати його добросовісним набувачем спірних приміщень й визнати за ним право власності на ці приміщення.

Відповідачі позов не визнали.

Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України звернулося до суду із зустрічним позовом, у якому просило визнати усі укладені договори купівлі-продажу спірного приміщення недійсними.

В обґрунтування позову представник підприємства пояснював, що на балансі державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України на праві оперативного управління перебував відомчий житловий фонд, і зокрема спірний будинок, яким є спірне жиле приміщення. Усупереч Законів України: "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) , "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" (3065-14) та Положення "Про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 року № 891 (891-95-п) – спірний будинок за актом від 1 березня 2005 року було незаконно передано до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва.

Вважають, що будинок не був переданий до комунальної власності, оскільки порушено порядок його передачі.

Так, державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України як балансоутримувач за розпорядженням Національної академії наук України готовив спірний будинок для передачі до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва.

Однак процес передачі значно затягнувся, оскільки представники Голосіївської районної у м. Києві ради зажадали усунення недоліків технічного стану будинку, а згодом і зупинився. 26 травня 2004 року порушено провадження про банкрутство державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, і відповідно введено мораторій на відчуження майна. Будинок залишився на балансі підприємства.

рішенням Господарського суду м. Києва від 13 жовтня 2008 року визнано недійсним розпорядження Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації за № 210 від 20 лютого 2007 року "Про затвердження акта приймання-передачі до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва" від 1 березня 2005 року, тому усі дії та угоди щодо цього майна є незаконними. Підприємство у відповідності до ч. 2 ст. 393 ЦК України має право вимагати відновлення становища, яке снувало до передачі будинку.

Посилаючись на зазначене, підприємство просило задовольнити позов.

рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2009 року позовні вимоги ДЖКП НАН України задоволено. Визнано недійсними договори купівлі-продажу нежитлових приміщень № 130 загальною площею 438,80 кв.м в будинку № 16 по вул. Володимирсько - Либідській у м. Києві, укладені: 26 жовтня 2007 року між Фондом приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва та ТОВ"Професіонал"; 6 листопада 2007 року між ТОВ "Професіонал" і ОСОБА_7 та 19 листопада 2007 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Ухвалою цього ж суду від 24 квітня 2009 року позовні заяви ТОВ "Професіонал" та ОСОБА_6 залишені без розгляду з причин повторної неявки в судове засідання позивачів та їх представників.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2009 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2009 року та ухвала цього ж суду від 24 квітня 2009 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права .

Перевіривши матеріали справи, судова колегія касаційну скаргу задовольняє частково, - рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог ДЖКП НАН України скасовує та постановлює нове рішення про відмову в позовних вимогах з таких підстав.

Судами встановлено, що спірне приміщення є державним житловим фондом та перебувало у повному господарському віданні Національної академії наук України. рішенням президії Національної академії наук України від 24 грудня 1998 року № 422 для належного утримання цього державного майна створене державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України. За розпорядженням президії Національної академії наук України від 2 березня 2000 року № 291 "Про передачу державному житлово-комунальному підприємству Національної академії наук України житлових будинків" спірний будинок для обслуговування, ремонту тощо передано на баланс цього підприємства на праві оперативного управління.

З цього часу це підприємство, Національна академія наук України та Київська міська державна адміністрації у відповідності до чинного законодавства про передачу державного житлового фонду до комунальної власності стали вирішувати питання про передачу спірного будинку до комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Судами встановлено, що цей будинок хоча і був переданий до комунальної власності територіальної громади в особі Голосіївської районної у м. Києві ради за актом приймання-передачі від 1 березня 2005 року, проте передача будинку відбулася у порушення Законів України:"Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) , "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії України", "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 року № 891 (891-95-п) . Тому слід вважати, що передача будинку до комунальної власності не відбулася і з цих причин Фонд приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва не вправі був здійснювати його приватизацію та оплатно відчужувати, а наступні особи його продавати, оскільки право власності на це майно в них не виникло. Усі дії Фонду та укладені договори купівлі-продажу є недійсними.

Проте таких висновків суди дійшли усупереч чинному законодавству.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою господарського суду м. Києва від 26 травня 2004 року порушено провадження про банкрутство державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України, відповідно введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника згідно ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". До закінчення провадження у справі зупинено виконання боржником грошових зобов’язань, заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна боржника, укладення щодо нього угод, вчиняти певні дії щодо майнових актів боржника.

З наведеного суди зробили висновки, що з моменту винесення ухвали від 26 травня 2004 року про порушення справи про банкрутство державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України жодних дій, спрямованих на відчуження майна державного житлово-комунального підприємства його посадові особи, ні будь-які інші особи не мали права здійснювати, а здійснене є наслідком його недійсності.

Проте, судами не враховано, що спірний будинок є державним житловим фондом і лише перебував на балансі державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України на праві оперативного управління, а не власності.

В ухвалі ж суду від 26 травня 2004 року йдеться про майно, яке належить цьому підприємству на праві власності, а не оперативного управління, яким за чинним законодавством підприємство розраховуватися за власні борги будь-яким способом, у тому числі мирових угодах в судах не може.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 10 червня 2003 року № 11-рп/2003 (v011p710-03) у справі про мораторій на примусову реалізацію майна при застосуванні статті другої Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (2864-14) дія мораторію на державне майно яке знаходиться в оперативному управлінні підприємства щодо якого вирішується питання про банкрутство не поширюється.

Державний житловий фонд має бути переданий до комунальної власності.

Не можна погодитися і з тим, що передача будинку до комунальної власності та послідуючи дії Фонду та інших осіб щодо його продажу є незаконними і з тих підстав, що акт приймання-передачі від 1 березня 2005 року не підписано арбітражним керуючим, що Голосіївська районна у м. Києві рада не мала права самостійно приймати до комунальної власності спірне майно, оскільки до 9 березня 2006 року не мала від Київської міської ради повноважень на прийняття майна до комунальної власності, та що без передаточного балансу житловий будинок не міг бути переданий до комунальної власності, й тому слід вважати, що будинок не був переданий до комунальної власності і до сих пір обслуговується державним житлово-комунальним підприємством Національної академії наук України.

З матеріалів справи вбачається, що з 2000 року Київська міська державна адміністрація постійно зверталася до Національної академії наук України та державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України здійснити передачу спірного житлового будинку до комунальної власності територіальної громади м. Києва. На виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації № 440 від 6 березня 2002 року та рішення сесії Голосіївської районної у м. Києві ради № 4/04 від 20 червня 2002 року "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва відомчого житлового фонду" та розпоряджень Національної академії наук України державним житлово-комунальним підприємством проводилася передача цього будинку до комунальної власності. Складанням акта від 1 березня 2005 року завершився процес передачі цього будинку до комунальної власності і майно було зареєстроване за територіальною громадою Голосіївського району м. Києва.

Згідно Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) та зазначеного Положення житловий фонд та інші об’єкти соціальної інфраструктури передаються до комунальної власності безоплатно. Передача оформляється актом приймання-передачі (п. 5 Положення). Право власності на об’єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі (п. 6 Положення).

На підставі цього акта та рішень Київської міської державної адміністрації спірний будинок на праві власності було зареєстровано 25 жовтня 2007 року за Київською міською державною адміністрацією в особі Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації.

Фонд приватизації комунального майна Голосіївського району м. Києва, що діяв в межах наданих йому повноважень здійснив його приватизацію шляхом викупу ТОВ "Професіонал".

Не підписання акту від 1 березня 2005 року повноважними особами, які представляли державне житлово-комунальне підприємство в період порушення справи про банкрутство не свідчить про не передачу спірного будинку до комунальної власності, як про це зроблено хибні висновки судом.

Про передачу будинку до комунальної власності, крім передачі за актом, державної реєстрації, приватизації та продажу свідчить і фактична його передача, що встановлено судом.

Так, ухвалою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 7 листопада 2007 року в порядку забезпечення позову ТОВ "Ля Фам Моделс" про передачу цих приміщень, фізично було вилучено у орендаря та власника та передано спірне приміщення державному житлово-комунальному підприємству Національної академії наук України. Ця ухвала судді як явно незаконна була скасована ухвалою апеляційного суду Київської області від 28 грудня 2007 року та допущено поворот виконання цієї ухвали.

Як пояснював позивач, на підставі цієї ухвали судді від 7 листопада 2007 року 20 листопада 2007 року було здійснено фізичне захоплення спірного приміщення особами, які представляли комерційні структури та посадовими особами державного житлово-комунального підприємства.

Проте, державний житловий фонд згідно ЖК України (5464-10) , Законів України: "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) , "Про приватизацію державного житлового фонду" (2482-12) , "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" (3065-14) , "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" (147/98-ВР) мав передаватися до комунальної власності територіальних громад та безоплатно.

Тому не погодження питань передачі відомчого житлового фонду з арбітражним керуючим як посадовою особою, яка здійснювала від імені державного житлово-комунального підприємства нагляд та контроль за управлінням та розпорядженням майном боржника тощо само по собі не робить передачу спірного майна до комунальної власності недійсною, його заперечення, якщо б вони і були, не мають правового значення.

Встановлено, що власником спірного майна є держава, а не державне житлово-комунального підприємство Національної академії наук України, і тому на це майно згідно зазначених законів не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів. Однак усупереч цьому посадові особи державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та інші особи, які мали належне здійснювати контроль за управлінням майном підприємства у відповідності до Законів України намагалися за власні борги державного житлово-комунального підприємства розрахуватися державним майном. Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28 квітня 2009 року скасовані рішення судів, якими за власні борги державного житлово-комунального підприємства було незаконно передано державне майно, розпорядником якого за цими законами є Кабінет Міністрів України. Останній не оспорює передачу спірного майна до комунальної власності.

Державне житлово-комунальне підприємство Національної академії наук України як не власник цього майна, а також не сторона у цих правочинах не вправі оспорювати зазначені правочини, а також здійснювати розпорядження ним без спеціального на це повноваження від власника.

Не робить недійсними правочини і скасування в судовому порядку розпорядження Голосіївської районної в м. Києві ради від 20 лютого 2007 року "Про затвердження акта приймання – передачі до комунальної власності Голосіївського району житлового будинку № 16 по вул. Володимирсько - Либідській" № 210.

Про затвердження акта приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність застережнено у зазначеному Положенні. За змістом цього Положення затвердження акта приймання-передачі лише зі сторони держадміністрації остання як приймаюча сторона та як орган, який здійснює контроль за належною передачею державного майна в комунальну власність від підприємств, на балансі яких знаходилося це майно мала забезпечити себе від недобросовісної поведінки посадових осіб підприємств щодо передачі цього майна до комунальної власності як такого, що не відповідає технічним, пожежним тощо нормами і правилами та відсутності або неналежно оформленої технічної документації на нього.

Згідно цих Законів – у разі передачі майна до комунальної власності у незадовільному стані або без технічної документації його ремонт та виготовлення технічної документації здійснюється за рахунок цих підприємств, передане майно не повертається.

Затвердження акту з боку приймаючої сторони носить лише наглядову функцію щодо належного прийому-передачі нерухомого майна. У разі прийняття цього майна до комунальної власності і без затвердження акту держадміністрацією, цей факт не має юридичного значення, і не скасовує акт передачі. Тому само по собі скасування цього розпорядження судом не робить передачу цього майна недійсною. Фактично і юридично передача спірного будинку, як встановлено судами, відбулася, приймаюча сторона його прийняла. Здійснена його приватизація та відчуження.

Не свідчить про не передачу спірного будинку до комунальної власності і відсутність передаточного балансу. Його складання у разі потреби здійснюється за рахунок підприємства на балансі якого знаходилося це майно як на технічну документацію.

Не можна погодитися і з тим, що у справі № 2-4169 за позовом Голосіївської районної у м. Києві ради до ОСОБА_10 про визнання права власності на спірне приміщення. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 серпня 2008 року, позивачу відмовлено у позові, і тому в силу ст. 61 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню, а саме, що Голосіївська районна у м. Києві рада не є власником спірного майна.

Згідно зазначених Законів України, передача державного житлового фонду у комунальну власність відбулася не у власність Голосіївської районної у м. Києві ради, а до територіальної громади м. Києва та делегованими міською радою повноваженнями територіальної громади цього району.

Крім того, відповідач у справі № 2-4169 ОСОБА_10 як фізична особа не має ніякого відношення до спірного майна, інші особи у тому числі і власник майна до участі у справі не притягувався. Встановлені у цій справі обставини не є в силу положень ст. 61 ЦПК України такими, що звільняються від доказування. Ці судові рішення ніяк не свідчать про законність або незаконність передачі спірного майна до комунальної власності, а також, що територіальна громада району не набула права власності на нього. Ці обставини доказуються на загальних підставах.

Висновки судів про те, що право на самостійне прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва відомчого житлового фонду Голосіївська районна в м. Києві рада, яка діяла від імені територіальної громади району до 9 березня 2006 року не мала, і тому висновки про те, що передача спірного будинку також не відбулася, є також помилковими.

Як вбачається із листування Київської міської державної адміністрації та Національної академії наук України міська державна адміністрація зажадала від Національної академії наук України та підпорядкованому Академії державного житлово-комунального підприємства ще з 2000 року передати відомчий житловий фонд до комунальної власності, і зокрема до територіальної громади Голосіївського району м. Києва, неодноразово виносила про це розпорядження та рішення, та оскільки державне житлово-комунальне підприємство здавало його в оренду, то будь-якими способами зволікали в цьому.

Київська міська державна адміністрація не оспорює цю передачу. До того ж рішенням від 9 березня 2006 року надала районним радам додаткові повноваження. Оспорювати такі повноваження може лише міська адміністрація, а не інша особа.

Є також помилковим посилання судів на положення ч. 3 ст. 215, ч. 1 ст. 230, ч. 2 ст. 393 ЦК України. Державне житлово-комунальне підприємство ніколи не було власником спірного майна, власником його завжди була держава і як відомчий житловий фонд за чинним законодавством мав бути безоплатно переданий до комунальної власності.

Розпорядником державного житлового фонду за чинним законодавством є Кабінет Міністрів України, і лише він вправі оспорювати правочини щодо свого майна. Він не оспорює передачу цього майна до комунальної власності. Інші особи, які не мають відношення до права власності на це майно не вправі без повноважень власника майна оспорювати цю передачу державного майна до комунальної власності, тому заявлений позов державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України є безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню. Ухваленні у справі судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у позові.

Залишення позовних заяв товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та ОСОБА_6 до державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Фам Моделс" та про усунення перешкод у користуванні майном та за позовом ОСОБА_6 до Голосіївської районної у місті Києві ради, державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурс" про визнання права власності не позбавляє їх права на пред’явлення тотожних позовних вимог на загальних підставах.

Керуючись ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України про визнання недійсними договорів купівлі-продажу зазначених приміщень відмовити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2009 року в частині залишення без розгляду позову товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" та ОСОБА_6 до державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та товариства з обмеженою відповідальністю "Ля Фам Моделс" про усунення перешкод у користуванні майном та позову ОСОБА_6 до Голосіївської районної у місті Києві ради, державного житлово-комунального підприємства Національної академії наук України та товариства з обмеженою відповідальністю "Євроресурс" про визнання права власності залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.