Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві 3 листопада 2009 року справу за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, асоціації "правовий Центр підприємництва" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним і скасування рішення третейського суду; за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ВГІРФО Ленінського ВМ УМВС України в Вінницькій області про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, скасування реєстрації та виселення за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 26 травня 2009 року,

У листопаді 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що хотіла укласти з відповідачами, які є її сусідами, договір довічного утримання.

Проте вони, скориставшись її безграмотністю, посвідчили у нотаріуса договір купівлі-продажу належної їй квартири АДРЕСА_1 на ім'я їхньої неповнолітньої доньки, ОСОБА_2

Протягом певного часу вони її доглядали, а в подальшому від виконання домовленості про її утримання відмовилися.

Вважаючи вказаний договір купівлі-продажу удаваним, таким, що укладений з метою приховати договір довічного утримання, позивачка просила поновити їй строк звернення до суду, визнати договір купівлі-продажу квартири недійсним, визнати цей договір договором довічного утримання та визнати набувачем за останнім договором ОСОБА_3

Крім того, позивачка звернулася до суду з позовом про визнання недійсним і скасування рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Правовий центр підприємництва" від 9 лютого 2007 року.

ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, скасування реєстрації та виселення.

В обгрунутування своїх вимог ОСОБА_4 посилався на те, що на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Правовий центр підприємництва" від 9 лютого 2007 року про визнання договору купівлі-продажу дійсним він є власником квартири АДРЕСА_1.

Проте, в придбаній ним квартирі прописана й проживає ОСОБА_1, що порушує його права власника.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 квітня 2008 року позовні вимоги за вказаними позовами об'єднано в одне провадження.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Останнім рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 червня 2008 року позови ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 22 серпня 2008 року резолютивну частину вказаного рішення суду першої інстанції доповнено вказівкою, що власницею спірної квартири є ОСОБА_1, у решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 вересня 2008 року задоволено заяву ОСОБА_5 про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 18 червня 2008 року скасовано.

Ухвалою того ж суду від 3 березня 2009 року позовні заяви ОСОБА_1 і ОСОБА_4 залишено без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 26 травня 2009 року ухвали суду першої інстанції від 30 вересня 2008 року й від 3 березня 2009 року скасовано, в задоволенні заяви ОСОБА_5 про перегляд судового рішення в зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції і передачу питання на новий розгляд до апеляційного суду.

У вересні 2009 року до Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_2, ОСОБА_3 про приєднання до зазначеної касаційної скарги.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 26 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.