справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2009 року,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 30.01.2009 р. позов задоволено частково: зобов'язано ОСОБА_2 перенести шиферну огорожу від сторони ОСОБА_1 до його будинку на віддаль 0,64 м, яка знаходиться між господарськими будівлями ОСОБА_1 і ОСОБА_2, так, щоб віддаль від будинку ОСОБА_1 в передній його частині до огорожі становила 1,25 м, а в протилежній стороні будинку ОСОБА_1 віддаль до межі залишена без змін 0,83 м; зобов’язано ОСОБА_2 звільнити дану земельну ділянку від будівельних матеріалів, будівельних відходів та інших речей, які знаходяться на ній, а також провести водовідведення з господарської будівлі на свою земельну ділянку. В решті вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14.04.2009 р. рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач указує на те, що рішення апеляційного суду, на його думку, є законним і обґрунтованим.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду рішення апеляційного суду відсутні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування рішення суду.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :