Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства та стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 14 січня 2009 року,

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14 січня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки Алевтини, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 7 травня 2008 року до повноліття дитини.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 18 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 14 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.