Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини та відібрання дитини за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 26 листопада 2008 року,

Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2008 року позов задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1., зареєстрований 27 листопада 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області. Неповнолітню ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з матір’ю – ОСОБА_1. Вирішено відібрати у ОСОБА_2 та передати неповнолітню ОСОБА_3. матері – ОСОБА_1.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 26 листопада 2008 року рішення суду першої інстанції в частині визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та передачі дитини матері залишено без змін.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2. посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень у частині задоволення позовних вимог про відібрання дитини і передачі матері та ухвалення в цій частині нового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 26 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.