Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі :

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом кредитної спілки "Буковина" до ОСОБА_1 про стягнення відсотків за користування коштами, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки "Буковина" про визнання кредитного договору та договору застави недійсними,

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 5 травня 2009 року у задоволенні позову КС "Буковина" відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Кредитну угоду № 001/076 від 13 листопада 2001 року та договір застави від 7 грудня 2001 року, укладені між КС "Буковина" та ОСОБА_1 визнано недійсними. Стягнуто на користь ОСОБА_1 93 тис. грн. та судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 1 липня 2009 року рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 5 травня 2009 року залишено без змін.

У касаційній скарзі КС "Буковина" ставиться питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій у зв’язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції та доводів касаційної скарги.

Встановлено, що КС "Буковина" згідно кредитного договору № 001/076 від 13 листопада 2001 року надала ОСОБА_1 кредит у розмірі 87 тис. грн. під 50 % річних за умови щомісячної сплати відсотків за користування кредитом. З метою забезпечення вказаної угоди сторонами 7 грудня 2001 року укладено договір застави, який був посвідчений приватним нотаріусом за реєстровим №5622.

З 24 квітня 2002 року ОСОБА_1 не стала сплачувати відсотки за користування кредитом. За заявою позикодавця 17 квітня 2002 року був вчинений виконавчий напис нотаріусом про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 94 851грн.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 добровільно погасила заборгованість перед КС "Буковина" у розмірі 180 тис. грн. та виконала взяті на себе зазначеним договором зобов’язання, тому суд правильно не знайшов підстав для задоволення позову.

Крім того, після набрання чинності Законів України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) та "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) , яким передбачається для здійснення фінансової діяльності наявність ліцензії, спірний правочин КС"Буковина" вчинений без відповідного дозволу (ліцензії).

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 338- 341 ЦПК України, як підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу Кредитної спілки "Буковина" відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 5 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 1 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.