Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рівне, про встановлення факту, що має юридичне значення, за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рівне на рішення Рівненського міського суду від 31 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2008 року,

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні свого батька ОСОБА_2. Заявниця вказувала, що через стійку втрату працездатності їй було встановлено 2-гу групу інвалідності та призначено пенсію в розмірі 329 грн. 48 коп. Цих грошей їй не вистарчало на прожиття, а тому основну матеріальну допомогу їй надавав батько ОСОБА_2 з яким вона проживала в одній квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_1 батько помер. Висновком МСЕК встановлено, що його смерть пов’язана з нещасним випадком на виробництві. Заявниця просила встановити факт перебування її на утриманні батька на день його смерті, що необхідно їй для отримання страхових виплат у зв’язку зі смертю годувальника.

Рішенням Рівненського міського суду від 31 жовтня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2008 року, заяву задоволено. Встановлено факт перебування ОСОБА_1. на утриманні померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_2.

У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рівне просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 2 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом вони породжують юридичні наслідки.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1. та встановлюючи факт її перебування на утриманні померлого батька ОСОБА_2., суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що заявниця перебувала на утриманні свого батька, не працювала, оскільки знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, а матеріальна допомога, яка надавалася їй ОСОБА_2 була основним джерелом засобів до її існування. Встановлення цього факту, як вважав суд, має для неї юридичне значення, оскільки необхідно для призначення страхових виплат у зв’язку із втратою годувальника.

Однак з таким висновком погодитися не можна.

Згідно з ч. 6 ст. 235 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Представник залученого судом до участі у справі в якості заінтересованої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рівне в судовому засіданні щодо заяви заперечив, пославшись на те, що заявниця не має права на отримання страхових виплат у зв’язку зі смертю годувальника.

Таким чином, по справі виник спір про право заявниці на отримання страхових виплат у зв’язку зі смертю батька, який повинен вирішуватися в порядку позовного провадження.

Суди на зазначене уваги не звернули та помилково розглянули спір в порядку окремого провадження, а тому ухвалені у справі судові рішення відповідно до ч. 1 ст. 340 ЦПК України слід скасувати та залишити заяву без розгляду, роз’яснивши ОСОБА_1, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ч. 6 ст. 235, п. 4 ч. 1 ст. 336, ч. 1 ст. 340, п. 3 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Рівне задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 31 жовтня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 22 січня 2008 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.