Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до директора товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес – 2" (далі – ТОВ "Ер і Джес – 2") ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та стягнення матеріальної і моральної шкоди,

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Івано – Франківського міського суду Івано – Франківської області від 26 грудня 2005 року зобов’язано директора ТОВ "Ер і Джес – 2" ОСОБА_2 видати їй довідку для подачі до Івано – Франківського міського центру зайнятості про те, в якому розмірі нарахована заробітна плата за період з 15 квітня 2005 року по 23 серпня 2005 року. Однак, такої довідки директор ТОВ "Ер і Джес – 2" ОСОБА_2 не надав, про що державним виконавцем було складено акт від 6 квітня 2006 року. У зв’язку з тим, що відповідачем не надано довідки, позивачка не отримує у повному обсязі допомогу на випадок безробіття у Івано – Франківському міському центрі зайнятості. Крім того, всі ці дії завдають позивачці моральних страждань. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та визнати дії директора ТОВ "Ер і Джес – 2" ОСОБА_2 неправомірними і стягнути з нього 4 638 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, а також 5 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

рішенням Івано – Франківського міського суду Івано – Франківської області від 22 грудня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Івано – Франківської області від 5 грудня 2007 року, визнано неправомірними дії директора ТОВ "Ер і Джес – 2" ОСОБА_2 по відмові у видачі ОСОБА_1 довідки про середню заробітну плату для пред’явлення в Івано – Франківській міський центр зайнятості. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 638 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, 11 грн. 90 коп. у рахунок оплати судового збору та 7 грн. 50 коп. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. у рахунок оплати судового збору та 22 грн. 50 коп. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі директор ТОВ "Ер і Джес – 2" ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи неправомірними дії директора ТОВ "Ер і Джес – 2" ОСОБА_2 по відмові у видачі довідки про середню заробітну плату для пред’явлення в Івано – Франківський міський центр зайнятості та стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив з того, що директор ТОВ "Ер і Джес – 2" ОСОБА_2, на виконання рішення Івано – Франківського міського суду Івано – Франківської області від 26 грудня 2005 року, видав довідку, яка не відповідала вимогам закону. Такими діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 заподіяно матеріальної шкоди, яка виразилася у нарахуванні допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої та апеляційної інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Проте, не можна погодитися з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 1 000 грн.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У статті 1167 ЦК України зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з’ясовувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Під час розгляду справи позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди.

Судами першої та апеляційної інстанції не встановлено підстав для задоволення вимог про відшкодування шкоди, наявності самої шкоди, її розміру.

За таких обставин вважати обґрунтованими висновки щодо задоволення вимог по відшкодуванню моральної шкоди немає підстав.

Згідно з вимогами статті 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав скасуванню.

Ураховуючи викладене, на підставі норм Цивільного кодексу України (435-15) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , рішення Івано – Франківського міського суду Івано – Франківської області від 22 грудня 2006 року та ухвала апеляційного суду Івано – Франківської області від 5 грудня 2007 року в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні таких вимог.

Керуючись статтями 336, 341, 344, 346 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю "Ер і Джес – 2" ОСОБА_2 задовольнити частково.

рішення Івано – Франківського міського суду Івано – Франківської області від 22 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано – Франківської області від 5 грудня 2007 року в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди скасувати, відмовивши ОСОБА_1 у задоволенні цих вимог.

У решті рішення Івано – Франківського міського суду Івано – Франківської області від 22 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Івано – Франківської області від 5 грудня 2007 року залишити без змін.

рішення оскарженню не підлягає.