ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 року
м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
|
Патрюка М.В.,
|
|
суддів:
|
Жайворонок Т.Є.,
|
Лященко Н.П.,
|
|
Мазурка В.А.,
|
Перепічая В.С.,-
|
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 28 січня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватної фірми "Полтавамоторсервіс" (далі – ПП "Полтавамоторсервіс") про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля, стягнення його вартості та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про усунення недоліків, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди.
Зазначав, що 17 вересня 2004 року придбав у ПП "Полтавамоторсервіс" автомобіль "Мазда". У березні 2006 року помітив дефект автомобіля, у зв’язку із чим 3 квітня 2006 року звернувся до ПП "Полтавамоторсервіс". Під час огляду було виявлено пошкодження лівої напівосі підшипник. Вимогу про безоплатне усунення вказаного недоліку відповідач зобов’язався виконати протягом місяця, проте станом на день звернення до суду ремонтні роботи належним чином не проведені, недоліки не усунуті, автомобіль до експлуатації не придатний.
Посилаючись на зазначене, позивач просив зобов’язати відповідача протягом 14 днів безоплатно усунути виявлені недоліки, стягнути неустойку за невчасне усунення в сумі 83 043 грн. 23 коп. та відшкодувати моральну шкоду в сумі 10 000 грн.
У подальшому, посилаючись на бездіяльність відповідача, який протягом року не усунув недоліків проданого ним автомобіля, які, на думку позивача, є істотними, останній змінив свої позовні вимоги й просив розірвати договір купівлі-продажу автомобіля, стягнути його вартість та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 квітня 2007 року до участі у справі залучено дочірнє підприємство "Авто Інтернешнл".
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 травня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір купівлі-продажу автомобіля "Мазда" від 17 вересня 2004 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП "Полтавамоторсервіс". Стягнуто з ПП "Полтавамоторсервіс" на користь ОСОБА_1 122 900 грн. вартості автомобіля, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 1 237 грн. 50 коп. судового збору на користь держави. Зобов’язано ОСОБА_1 передати автомобіль "Мазда" ПП "Полтавамоторсервіс" після набрання рішення законної сили з покладенням витрат на доставку автомобіля на ПП "Полтавамоторсервіс". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 28 січня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що пошкодження автомобіля "Мазда", зокрема "пошкодження лівої напівосі підшипник", - не можна визнати істотним у розумінні ст. 678 ЦК України та ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" (далі - Закон), оскільки цей недолік можливо усунути та на його усунення витрачаються пропорційні витрати і час.
Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм матеріального й процесуального закону.
Відповідно до ст. 313 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення за правилами гл. 7 розд. ІІІ цього Кодексу (1618-15)
з винятками і доповненнями, зазначеними в ст. 316 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності – на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
При ухваленні рішення суд зобов’язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов’язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.
Проте зазначені вимоги закону залишилися поза увагою суду.
У порушення вищезазначених вимог закону, суд не навів будь-яких доказів на підтвердження зроблених ним висновків, які ґрунтуються лише на припущеннях.
Згідно зі ст. 8 Закону в разі виявлення протягом установленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до вимог п. 12 ст. 1 Закону істотний недолік – недолік, який робить неможливими чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що під час експлуатації автомобіля було виявлено істотний недолік, який унеможливлював його використання за цільовим призначенням і який не був вчасно усунутий ПП "Полтавамоторсервіс" на його вимогу; не усунуті недоліки й на час розгляду справи.
Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 301- 304 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув; доводів позивача належним чином не перевірив; не навів переконливих доводів щодо визнання недоліків автомобіля такими, що не є істотними; не перевірив, чи допустиме використання автомобіля за призначенням у зв’язку із цими недоліками й чому вони не усунуті до цього часу, призначену експертизу не провів.
Разом з тим відповідно до вимог ст. 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов’язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
За правилами ст. 4 Закону право споживачів на відшкодування моральної шкоди виникає тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Оскільки судами не встановлено обставин, з якими Закон (1023-12)
пов’язує право споживачів на відшкодування моральної шкоди, висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 у цій частині є правильним.
За таких обставин рішення апеляційного суду в частині вимог про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля підлягає скасуванню як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а справа в цій частині – направленню на новий апеляційний розгляд із підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.
У решті – вказане рішення апеляційного суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Полтавської області від 28 січня 2008 року в частині вирішення вимог про розірвання договору купівлі-продажу автомобіля скасувати, справу в цій частині передати на новий апеляційний розгляд.
У решті – рішення апеляційного суду залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
|
М.В. Патрюк
|
Судді:
|
Т.Є. Жайворонок
|
|
Н.П. Лященко
|
|
В.А. Мазурок
|
|
В.С. Перепічай
|