Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції, процентів за користування позикою та пені,

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що в листопаді 2002 року він уклав із відповідачем договір позики й передав йому 540 000 грн. із умовою повернення суми боргу до 1 лютого 2003 року, проте ОСОБА_2 узятих у борг грошових коштів не повернув.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Позивач під час розгляду справи уточнив позов і просив стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а всього 598 320 грн., пеню в розмірі 11 101 грн. 80 коп., 22 950 грн. відсотків за користування позикою та 4 200 грн. на відшкодування судових витрат.

Останнім рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 30 березня 2009 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу з урахуванням індексу інфляції та три проценти річних від простроченої суми, а всього 621 270 грн., та 1 700 грн. судового збору, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ГУ ДКУ 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи; в задоволенні решти позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 30 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.